Розділи
Матеріали

"Льодовиковий період" нас обдурив: поруч із саблезубою білкою не було американського гепарда — хто це був

Тая Кітова
Ілюстрація американського гепарда (Miracinonyx trumani) | Фото: UCSC

У недавньому дослідженні вчені виявили, що "американські гепарди", які мешкали на планеті в льодовиковий період, насправді зовсім не були гепардами — це були зовсім інші хижаки.

У більшості фільмів та мультфільмів про льодовиковий період, зокрема й у гучній стрічці "Льодовиковий період", показано одне й те саме: кліматичні зміни та ольоденіння спричинили масштабні міграції тварин та еволюційні адаптації. У них також показано, як саблезубі білки бігали з жолудями, а поруч із ними мешкали неймовірно грізні хижаки, такі як американські гепарди — вчені тепер стверджують, що це не зовсім так, пише Science Alert.

У період плейстоцену, приблизно від 2,58 мільйона до 11 700 років тому, Північна Америка стала домівкою для неймовірної кількості видів. Зокрема, тут мешкали гігантські ведмеді заввишки близько 3,6 метра, а також шерстисті мамонти й американські гепарди, які, як вважається, полювали на американських антилоп.

Художнє зображення американського гепарда, який важив близько 70 кілограмів і мав довжину приблизно 2,4 метра від кінчика носа до хвоста, що переслідує сайгака
Фото: UCSC

Однак тепер новий аналіз ДНК та ізотопів показав, що ці швидконогі хижаки насправді зовсім не були гепардами. Вчені дійшли висновку, що стародавні хижаки належали до спорідненого виду сучасної пуми (Puma concolor), а раціон цих хижаків був надзвичайно різноманітним.

За словами провідної авторки дослідження, палеогеномістки з Каліфорнійського університету в Санта-Крузі Моллі Кассат-Джонстон, ці коти були неймовірно гнучкими. Зазначимо, що раніше журнал "Biology" Miracinonyx trumani вважався ендемічною американською версією африканського гепарда (Acinonyx jubatus). Ця помилка пояснюється схожими адаптаціями до бігу, зокрема витонченою стрункою статурою, довгі кінцівки та збільшену ємність носових раковин, що підвищує споживання кисню — ціною менших зубів порівняно з іншими представниками котячої родини.

Фрагменти черепа M. trumani, виявлені глибоко під землею в печері Natural Trap, штат Вайомінг
Фото: UCSC

Тепер вчені провели палеонтологічний аналіз чотирьох викопних екземплярів M. trumani, зокрема одного з Вайомінгу, що жив близько 23 000 років тому, та трьох із Юкону (канадська Арктика), які жили понад 30 000 років тому. Виявилося, що всі ці хижаки поводилися як абсолютно різні коти. Залежно від місця проживання.

Тепер вчені стверджують, що хижаки мають неймовірно великий ареал, який простягається від Арктики до континентальної частини США. Більше того, цей вид демонструє надзвичайну спеціалізацію на двох кінцях свого ареалу, харчуючись при цьому двома абсолютно різними джерелами їжі.

Результати свідчать про те, що північна популяція пристосувалася до свого ареалу, харчуючись переважно рибою, такою як лосось. Натомість північна популяція дотримувалася більш типового для котів раціону.

Інші новини науки