Рівень небезпечного газу в річках у 425 разів перевищує очікуваний: Земля розпочала "цикл катастрофи" (фото)
Дослідники попереджають, що танення арктичних льодовиків створює "цикл катастрофи" зміни клімату, вимиваючи метан із гірських порід під льодом.
Протягом останніх кількох десятиліть вчені невпинно попереджають про наслідки кліматичної кризи, з якими неминуче зіткнеться людство. Тепер нове дослідження попереджає, що танення антарктичних льодовиків створює "цикл катастрофи" зміни клімату, вимиваючи метан із гірських порід під льодом, пише Daily Mail.
У ході дослідження вчені зібрали 148 проб води з 19 річок, що живляться льодовиками, на Шпіцбергені — віддаленому норвезькому архіпелазі в Північному Льодовитому океані. Результати показали, що в кожній дослідженій річці рівень метану був значно вищим, ніж очікували вчені. Шокує той факт, що в найбільш забруднених водоймах вміст метану перевищував очікуваний рівень у 425 разів.
Зазначимо, що метан — потужний парниковий газ, який потрапляє з річок в атмосферу, де сприяє глобальному потеплінню. Відомо, що в міру потепління Землі та прискорення танення льодовиків виділятиметься дедалі більше метану, що призведе до ще швидшого потепління та ще більшого танення.
За словами головного автора дослідження, доктора Габріеля Клебера, обсяги, зазначені в їхній роботі з колегами, є незначними порівняно з антропогенними викидами, такими як викопне паливо, сільське господарство та відходи. Однак ці обсяги метану надзвичайно важливі, оскільки виявляють природний цикл зворотного зв’язку, який не обмежується Шпіцбергеном і може посилюватися у міру потепління Арктики.
У ході дослідження вчені виявили, що цей метан утворюється не мікробами під льодом, як це відбувається у Гренландії. Команда проаналізувала типи вуглецю, виявленого у воді, і з’ясувала, що багато зразків, окрім метану, містять пропан та етан. Зазначимо, що це саме те, чого можна було б очікувати. Якби метан мав геологічне, а не біологічне походження.
У багатьох частинах архіпелагу Шпіцберген є шари стародавніх сланцевих порід, багатих на органічний вуглець. Протягом мільйонів років історії тепло та тиск під землею можуть перетворити цей вуглець на метан, а також на інші гази, такі як пропан та етан.
За словами доктора Клебера, ці льодовики, як правило, тануть на поверхні, але тала вода проникає на дно льодовиків через тріщини та отвори. Тут вона взаємодіє з гірськими породами, які містять стародавній газ — це призводить до того, що вода може вимивати метан у річки.
Команда підрахувала, що льодовики, які закінчуються на суші на Шпіцбергені, можуть переносити приблизно від 182 до 368 тонн метану на рік у талій воді. Це особливо тривожно для Арктики, оскільки метан є надзвичайно потужним парниковим газом.
Зазначимо, що результати нового дослідження показують значно вищі показники метану, що виділяється ґрунтовими водами з джерел перед льодовиками. Використовуючи георадар, дослідники також склали карту льодових умов у деяких льодовиках, щоб визначити, які фактори призводять до найбільших викидів метану.
За словами співавтора дослідження Леонарда Магерла з Арктичного університету Норвегії, вони разом із колегами виявили, що найбільші викиди метану зафіксовано там, де поєднувалися відповідні гірські породи та відповідні умови льодовика
Інші новини науки
- Людство на порозі жахливих змін: пророцтво передбачає швидку появу надлюдей
- Люди пробудили щось у Південно-Китайському морі й не змогли з цим впоратися: на дні їм щось допомогло