Таємниця 2000-річних наскельних малюнків у Китаї розгадана: як вони збереглися під палючим сонцем

Протягом десятиліть вчені задавалися питанням, як яскраві червоні наскельні малюнки в долині річки Цзоцзян у Китаї змогли витримати натиск повторюваних мусонів, не вицвітаючи й не зникаючи. Відомо, що вони були створені близько 2000 років тому, але малюнки значною мірою збереглися, і тепер вчені вважають, що їм нарешті вдалося з’ясувати причину цього явища, пише IFLScience.

Ці твори мистецтва, розташовані в культурному ландшафті наскельного живопису Хуашань у Цзоцзяні, були створені представниками культури Лоюе в період від 2600 до 1900 років тому. Серед зображень є сцени статевого акту та вагітні жінки, що, ймовірно, пов’язано з культом родючості.

Однак дивовижна збереженість цих розписів під відкритим небом потребує пояснення. Вчені вважають, що причина може полягати у використанні людської крові для зв’язування пігменту з вапняковою поверхнею.

За словами авторів дослідження, найцікавішим є те, що малюнки збереглися понад дві тисячі років у субтропічному мусонному кліматі. Жодне природне органічне сполучне не могло зберегтися так довго в таких вологих умовах.

Під час дослідження вчені провели низку хімічних аналізів, щоб з’ясувати склад стародавньої фарби. Перше, що помітили вчені, — це те, що пігмент був настільки міцно пов’язаний із каменем, що зразки довелося видаляти за допомогою дриля.

Результати показали, що зображення складалися з двох шарів. Спочатку художники нанесли ґрунтовку, яку вони виготовили, нагріваючи такі інгредієнти, як кістки тварин, пташиний послід, вапняк і мушлі, щоб отримати суміш фосфату кальцію та негашеного вапна. Потім додали воду та кров, створивши рідкий розчин, до якого згодом міг прикріпитися пігмент.

Далі вчені нанесли цей розчин на поверхню каменю й дочекалися, поки він висохне, а потім нанесли поверх нього шар червоного пігменту, виготовленого з місцевої глини з високим вмістом оксиду заліза.

Вчені дійшли висновку, що запорукою збереження наскельних малюнків є білки крові, оскільки вони "біомінералізували" карбонат кальцію в шарі розчину, фактично перетворюючи його на той самий матеріал, що й вапнякова скеля, на якій були намальовані зображення. У міру того, як крихітні частинки пігменту інкапсулювалися всередині біомінералізованого карбонату кальцію, вони назавжди злилися з поверхнею скелі.

Зазначимо, що на одній із досліджених ділянок вчені виявили, що шар розчину містив від 97% до 99% людської крові, а решта — від 1% до 3% — належала кільком видам травоїдних тварин. У окремому зразку, тим часом, містилося 61% людської крові та 39% бичачої крові.

Інші новини науки

• Діти малюють на полях "зошитів" ще з 13 століття: зображують фантастичних істот і битви
• Археологи знайшли рідкісну монету самопроголошеного римського імператора: їй 1740 років