Названо морського гіганта, який видає найгучніший звук в океані: ніхто не знає, чому (відео)

Океан покриває більшу частину поверхні планети і є домівкою для найбільших тварин на Землі — китів. Кашалоти відомі своїми гучними звуками, які зазвичай нагадують клацання або навіть коди. Вчені десятиліттями намагалися розібратися в них, і тепер, схоже, їм вдалося наблизитися до розгадки, пише IFLScience.

Спостерігаючи за кашалотами (Physeter macrocephalus) у водах біля берегів Сейшельських островів, Шрі-Ланки, Норвегії та Шотландії, вчені виявили ще один клас звуків кашалотів, які видають лише самці. Цікаво, що цей звук надзвичайно гучний, низькочастотний і ритмічний, а також здатний поширюватися на відстань до 70 кілометрів у глибинах океану.

Спостереження показали, що самці видають гучні низькочастотні звуки з великими проміжками протягом 5–10 секунд між клацаннями, що зовсім не схоже ані на ехолокаційні клацання для пошуку їжі, ні на раніше досліджені комунікаційні клацання.

Що ще цікавіше, незважаючи на проміжки в кілька секунд між звуками, кити все ж дотримувалися ритму, хоча й досить повільного. Вчені не знають напевно, але припускають, що кашалотам вдається підтримувати ритм завдяки тому, що вони слухають відлуння клацання на морському дні й використовують його як сигнал для наступного.

За словами першого автора дослідження, Сімоне Відесена з Орхуського університету, глибокі клацання кашалотів під водою досягають неймовірних 236 децибелів. Зазначимо, що звук поширюється під водою по-різному — простими словами, 100 децибелів у воді — це зовсім не те саме, що й 100 децибелів у повітрі. Якщо перерахувати 236 дБ, вийде еквівалент 174,5 дБ у повітрі. Для порівняння: це еквівалентно потужним феєрверкам, пострілам із потужних гвинтівок, виверженню Кракатау і навіть реву Годзілли.

Вчені вважають, що кити здатні видавати такі звуки завдяки так званому носовому комплексу. Це величезна частина анатомії кита, яка становить майже третину довжини тіла і важить до п’яти тонн. Саме ця анатомічна особливість дала кашалоту його назву. Відомо, що цей комплекс містить фонетичні губи всередині носа кита, які вони стискають, створюючи клацання. Ба більше, вчені вважають, що ці звуки можуть розповісти про стан носа та здоров’я окремих особин.

За словами старшого автора дослідження, професора Пітера Тегльберга Мадсена, ці звуки, ймовірно, можуть слугувати достовірним сигналом про розмір. Вчені дослідили клацання та застосували звукові моделі — результати вказують на те, що ці звуки можуть бути чутні на відстані до 70 кілометрів. Такі чинники, як температура, глибина і навіть фоновий шум від людської діяльності, можуть впливати на відстань, на якій чутні клацання.

Зазначимо, що звуки, записані під час цього дослідження, сягнули понад 200 дБ, що робить цей сигнал найгучнішим із усіх, які коли-небудь реєструвалися у ссавців. Тепер команда сподівається з’ясувати, чому кити це роблять.

Інші новини науки

• Навіть леви не витримують екстремальної спеки: хижаки гинуть від теплового удару
• Гігантський айсберг перекинувся поруч із містом у Гренландії: узбережжя атакували хвилі