Є секрет: вчені з'ясували, чому мозок людини не розкладається протягом тисяч років після смерті
Вчені виявили тисячі людських останків із несподівано неушкодженою мозковою тканиною. Тепер нарешті стало відомо, чому мозок може зберігатися на відміну від інших м’яких тканин організму.
Протягом десятиліть археологів і патологоанатомів ставив у глухий кут той факт, що мозок померлих людей часто досить добре зберігається, а не розкладається протягом тисячоліть, як інші м’які тканини. Нове дослідження, опубліковане в Journal of Proteome Research, дає наукове пояснення цій давній загадці, пише Live Science.
Незважаючи на те, що людський мозок є однією з перших тканин, які починають розкладатися після смерті, вчені виявили серед тисяч людських останків віком до 12 000 років понад 4000 добре збережених мозків.
Більшу частину цих мозків було знайдено в заболоченому ґрунті з низьким вмістом кисню: від русел річок і берегів озер до затоплених печер і затонулих кораблів. Вода є природним розчинником, а тому незрозуміло, чому мозок зміг зберегтися в таких умовах.
Дослідники припустили, що ці специфічні умови поховання у поєднанні з унікальною структурою та хімічним складом мозку не дають цьому органу повністю зруйнуватися. Щоб перевірити цю теорію, вчені поховали туші мишей в умовах, багатих на воду та бідних на кисень, а потім оцінювали розпад мозку протягом шести місяців.
"Ми виявили, що збереження мозку — це не аномалія, а новий хімічний механізм. За належних умов збереження фактично відбувається за рахунок самого розкладання: ті самі реакції, що руйнують тканини, можуть також з’єднувати продукти розпаду в щось набагато міцніше", — зазначають дослідники з Оксфордського університету.
Згідно з дослідженням, визначальним фактором для збереження мозку став рівень кисню: чим більше кисню, тим швидше й масштабніше відбувається розпад мозку. І навпаки, вологі умови з низьким вмістом кисню сприяли утворенню міцніших білкових структур, які чинили опір подальшому розкладанню та зберігали тканину мозку, що залишилася.
Причина пов’язана з вільними радикалами. Це атом із неспареним електроном. Через це вони дуже активні. Вони відбирають електрони в інших клітин, щоб стати стабільними. Це руйнує тканини.
За словами вчених, надлишок кисню запускає ланцюгову реакцію, під час якої вільні радикали руйнують тканину мозку. Але за низького рівня кисню вільні радикали утворюють зв’язки з окремими частинами мозку, що запобігає його гниттю.
Інші новини науки
- Вперше в історії досліджено мозок стародавньої змії: таємниця еволюції змій розгадана.
- Некерована ракета Ілона Маска врізалася в Місяць: що відомо.