Розділи
Матеріали

Астероїд, який знищив динозаврів, зробив тунця величезним: чи справді це так

Тая Кітова
У тунця є особливі кровоносні судини, які зберігають тепло в деяких його м"язах | Фото: iNaturalist

Раніше вчені припускали, що давні родичі тунця стали теплокровними й почали інтенсивно рости, зайнявши нішу, яку раніше займали великі крейдяні риби, що вимерли після падіння астероїда.

Океан покриває більшу частину планети і є домівкою для неймовірної кількості видів, а деякі з них не перестають дивувати вчених. Одним із таких видів є тунець — справді незвичайна риба, яка досягає величезних розмірів і є теплокровною, пише IFLScience.

Але чому тунці стали такими величезними й теплокровними? Теплокровність, або ендотермія, рідко зустрічається серед 33 000 видів риб, але тунець належить до обраних, здатних утримувати тепло, що виробляється м’язами. Це, за словами вчених, підвищує ефективність риб і дозволяє їм підтримувати високу крейсерську швидкість на величезних відстанях.

Відомо, що тунець належить до родини Scombridae — хижих риб, які почали з’являтися приблизно в той самий час, що й динозаври, і становлять близько половини всіх ендотермних променеперих риб. Раніше припускалося, що давні родичі цих риб стали теплокровними й почали виростати до неймовірних розмірів, зайнявши екологічні ніші, що звільнилися після того, як астероїд, що знищив динозаврів, знищив також великих крейдяних риб і морських рептилій.

Однак тепер нове дослідження показує, що в цій історії хронологія не збігається. Більше того, Чейз Браунштейн з Єльського університету стверджує, що ця давня теорія також є прикладом помилкового приписування простих причин еволюції складних ознак.

У новому дослідженні вчені отримали дані про генетичну послідовність 50 видів родини скумбрієвих і використали їх разом із даними палеонтологічних записів для побудови генеалогічного дерева еволюції тунця та його родичів, включаючи скумбрію та боніту. Команда зазначає, що в деяких випадках результати дослідження узгоджуються з уявленнями інших вчених, які датують походження скумбрієвих приблизно 68 мільйонами років тому, ближче до кінця крейдяного періоду.

Нові дані свідчать, що замість швидкої диверсифікації та розвитку таких ознак, як ендотермія та величезні розміри, диверсифікація родини відбувалася протягом тривалого періоду, що охоплював наступні 40 мільйонів років.

Тепер вчені припускають, що ендометрія незалежно розвивалася тричі у лініях скумбрієвих. Причому щонайменше дві з цих подій відбулися через 10–15 мільйонів років після падіння астероїда. Дослідники також виявили, що збільшення розмірів тіла у скумбрієвих, судячи з усього, відбувалося спорадично протягом останніх 50 мільйонів років. При цьому тунець досяг своїх гігантських розмірів лише за останні 10 мільйонів років.

Отже, вчені дійшли висновку, що еволюція великих розмірів тунця та його теплокровності відбувалася незалежно одна від одної, а також незалежно від падіння астероїда, що знищив динозаврів.

Інші новини науки