Вагома причина не любити синоптиків: неточні прогнози погоди викликають сильне занепокоєння

Важко уявити щось більш дратівливе, ніж скасування планів через прогнозований дощ, а в результаті — чисте небо та яскраве сонце. Тепер, у новому дослідженні, вчені нарешті з’ясували, чому неточні прогнози погоди викликають у людей настільки сильні емоції, пише Daily Mail.

Команда з Пхоханського університету науки та технологій зосередилася на вивченні того, як помилки в прогнозах викликають емоційну реакцію у населення під час тайфуну Ханун — потужного тропічного циклону, що обрушився на Японію та Корею у 2023 році.

Результати аналізу свідчать про те, що в регіонах, де кількість опадів було переоцінено, різко зросли тривога, занепокоєння та втома. Водночас у районах, де кількість опадів була недооцінена, спостерігався сплеск розгубленості та смутку.

Втім, ці результати не стануть несподіванкою для багатьох людей, які не соромляться висловлювати своє невдоволення неточними прогнозами погоди в соціальних мережах. Користувачі часто скаржаться на те, що відчувають розчарування, коли синоптики обіцяють сонячну погоду на вихідних, але насправді йде дощ.

По всьому світу багато людей щодня стежать за погодою — особливо в умовах екстремальних погодних явищ, таких як нинішня спека в Європі. Однак досі ніхто не розумів, як саме розбіжність між очікуваннями та реальністю впливає на емоції людей.

У новому дослідженні вчені зосередилися на тому, щоб відповісти на це питання. Команда проаналізувала дані про опади з 613 метеостанцій під час тайфуну Ханун. Вчені також використовували штучний інтелект для оцінки понад 43 000 онлайн-повідомлень того часу.

Результати показали, що в західних та міських районах Корейського півострова кількість опадів, як правило, переоцінювалася, що призводило до зростання тривоги, занепокоєння та втоми серед мешканців. З іншого боку, у східних та південно-східних регіонах кількість опадів недооцінювалася, що викликало розгубленість, збентеження та смуток.

За словами авторів, результати чітко показують, що точність прогнозів — це не лише технічна проблема, а й важливий чинник емоційного благополуччя населення. Головний автор дослідження, доктор Кару Кім, разом із колегами доводить, що в ситуаціях стихійних лих важливо не тільки підвищувати точність прогнозів, а й удосконалювати стратегії інформування про ризики, які ефективно доносять інформацію про невизначеність до населення.

Інші новини науки

• Біля Землі виявлено приховане "мінне поле": воно може знищити найдорожчі супутники
• Майбутнє людства під загрозою: древній клімат Землі був холоднішим, ніж вважалося раніше