Королівські скарби повернулися з забуття: у Вільносі віднайшли втрачені регалії (фото)
У Литві представили унікальну колекцію королівських артефактів, які майже 90 років залишалися прихованими за стіною кафедрального собору у Вільнюсі. До неї входять три поховальні корони, скіпетр, держава, золоті каблучки, ланцюги та рідкісний медальйон.
Ці артефакти сховали на початку Другої світової війни, щоб уберегти від можливого пограбування, але місце схованки згодом було втрачено. Лише у 2024 році фахівцям вдалося знайти приховану нішу, а тепер ці предмети вперше за багато десятиліть стали доступними для відвідувачів, пише Arkeonews.
Історія знахідки почалася ще у 1931 році, коли повінь пошкодила кафедральний собор Вільнюса і змусила провести термінові ремонтні роботи. Під час досліджень робітники відкрили королівські поховання, зокрема польського короля і великого князя литовського Олександра Ягеллончика, а також королев Єлизавети Баварської та Варвари Радзивілл. Разом із людськими останками археологи знайшли три поховальні корони, королівські регалії та особисті прикраси XVI століття.
Ці корони не використовувалися під час коронацій. Їх виготовили для поховання монархів, тому такі артефакти є надзвичайно рідкісними. На відміну від державних регалій, які часто переходили від одного правителя до іншого, поховальні корони зазвичай втрачалися через руйнування гробниць, пограбування або переплавлення дорогоцінних металів.
Після початку Другої світової війни церковні служителі вирішили приховати найцінніші речі собору. Королівські регалії загорнули у газети, поклали до металевого контейнера та замурували у спеціальній ніші під будівлею. Передбачалося, що після завершення війни їх швидко повернуть, однак окупації, зміни влади та десятиліття історичних подій призвели до того, що місце схованки було повністю забуте.
Частину церковної скарбниці випадково знайшли ще у 1985 році під час встановлення вентиляції, але королівських корон серед тих речей не було. Це породило численні припущення про їхню долю. Існували версії, що реліквії були викрадені, втрачені або знищені. Навіть після відновлення незалежності Литви пошуки не принесли результату.
Головне відкриття відбулося у 2024 році. Дослідники зіставили міжвоєнні креслення собору із сучасними планами та використали свідчення очевидця, який знав про приховування скарбів. Потім вони застосували ендоскопічну камеру для перевірки порожнин у стінах і виявили замуровану нішу за колишніми сходами. Офіційно схованку відкрили 16 грудня 2024 року.
Всередині знаходилися поховальна корона Олександра Ягеллончика, а також корона, ланцюг, каблучка, медальйон і надгробна пластина Єлизавети Баварської. До речей Варвари Радзивілл належали корона, скіпетр, держава, три каблучки, ланцюг і дві надгробні пластини. Також було знайдено єпископські регалії, срібні пластини з каплиці Святого Казимира, сережки та невеликі хрести.
Майже дев'ять десятиліть предмети перебували у вологому середовищі. Металева скринька заіржавіла, а газети, у які були загорнуті коштовності, поступово розкладалися. Через це на поверхнях утворилися плями, тріщини та сліди корозії. Найкраще збереглися золоті вироби, хоча й вони потребували консервації перед демонстрацією.
Окрему увагу дослідників привернули прикраси епохи Відродження. Чотири золоті каблучки містять діаманти, смарагди та камені, які майстри спеціально обробляли так, щоб вони виглядали дорожчими. Наприклад, гранати видовбували всередині для посилення кольору, а гірський кришталь поєднували з червоною підкладкою, створюючи враження великого рубіна.
Особливо цінним вважається медальйон Єлизавети Баварської. Його виготовили із золотої монети номіналом десять дукатів, викарбуваної у 1533 році із зображеннями Сигізмунда I Старого та Сигізмунда II Августа. За словами організаторів виставки, інших подібних медальйонів наразі не відомо.
Сьогодні всі знайдені предмети представлені на виставці "Приховане всередині: віднайдена скарбниця Вільнюського собору" у Музеї церковної спадщини у Вільнюсі. Реставратори свідомо не повертали більшості експонатів ідеальний вигляд. Вони лише зупинили подальше руйнування, залишивши сліди іржі, пошкодженого пакування та часу, проведеного у схованці. Виставка працює з 9 липня 2026 року до 30 січня 2027 року і показує не лише королівські коштовності, а й історію їхнього порятунку.
Інші новини науки
- Під час розкопок поховань на Кіпрі археологи виявили цінні артефакти, зокрема золоті діадеми, яким понад 3000 років. Знахідки виділяються детальним оздобленням, яке свідчить про високий статус померлих.
- У Туреччини археологи виявили скарб 50 перських золотих монет, що залишалися приховані упродовж приблизно 2500 років. Монети знайшли у Нотіоні, древньому місті на заході країни.