Найбільше масове вимирання на Землі знищило не всіх: чому деяким вдалося вижити

Приблизно 252 мільйони років тому у світовому океані сталося щось, що неймовірно нагадувало апокаліпсис. Тепер, у новому дослідженні, вченим нарешті вдалося з’ясувати причину, завдяки якій деяким морським істотам вдалося пережити цю катастрофу, тоді як інші були знищені з лиця Землі, пише Earth.com.

Дослідження було проведено командою зі Стенфордського університету і присвячене пермсько-тріасовому вимиранню, яке також відоме як Велике вимирання. Відомо, що під час цієї події близько 96 % усіх морських видів було знищено — внаслідок чого це вимирання вважається наймасштабнішим в історії нашої планети

Найцікавішим, на думку вчених, є те, що не всі гілки океанічного генеалогічного дерева постраждали однаково. Наприклад, брахіоподи — істоти, схожі на молюсків, які панували на морському дні близько 280 мільйонів років, — були майже повністю винищені, і разом з ними зникли морські лілії та інші донні мешканці. Молюски відбулися невеликими втратами, втративши лише близько половини своїх видів. Відтоді океани належать молюскам, рибам та голкошкірим, таким як морські зірки та морські їжаки.

За словами головного автора дослідження Хосе Андреса Маркеса, у новому дослідженні вони разом із командою прагнули розгадати таємницю того, чому деяким видам все ж вдалося вижити під час цієї катастрофи. Результати показали, що в різних групах організмів вимирання відбувалося набагато частіше серед тих, хто є більш вразливим до підвищення температури води та зниження доступності кисню.

Відомо, що причиною Великого вимирання став потужний сплеск вулканічної активності. Ця активність викинула в атмосферу колосальну кількість вуглекислого газу та метану, нагріваючи океани та позбавляючи їх кисню. До речі, деякі вчені вважають, що ситуація в минулому дещо нагадує те, що відбувається сьогодні.

Автори стверджують, що найбільше масове вимирання в історії Землі розпочалося на планеті, дуже схожій на сучасну, з відносно прохолодним, відносно добре насиченим киснем океаном, а потім відбувся гігантський викид вуглекислого газу в земну систему. Вчені вважають, що розуміння того, що сталося в минулому, може допомогти краще зрозуміти, що нас чекає в майбутньому.

Метаболізм, по суті, — це сукупність усіх хімічних процесів, які організм використовує для отримання енергії, — зрештою став вирішальним чинником у визначенні того, хто виживе, а хто загине. Справа в тому, що більша частина морського життя того періоду складалася з повільно розвиваючихся, здебільшого нерухомих фільтраторів.

Тварини, які вижили й зрештою заселили сучасні океани — риби, равлики, морські їжаки, молюски, устриці — як правило, набагато рухливіші та хижіші, що вимагає швидшого метаболізму для підтримання життєдіяльності.

Інші новини науки

• Розкрито таємницю масової загибелі морських організмів в Австралії: справа в "королі" токсичності
• Потвору з глибин вперше сфотографували в Атлантичному океані: моторошна риба вийшла з темряви