Розділи
Матеріали

Сонце не просто стане більшим і "з'їсть" Землю: все набагато гірше

Андрій Кадук
Сонце | Фото: solar-system

Астрономи з’ясували, що Сонце, яке вмирає, викидатиме плазму в космос і отримуватиме зворотні удари.

Вчені виявили, що зірки не вмирають без боротьби. Дослідження вчених з Каліфорнійського технологічного інституту показує, що, коли зірки, схожі на Сонце, переходять у фазу червоного гіганта, вони викидають згустки плазми й отримують зворотний удар, пише Space.

Зірки, схожі на Сонце, перетворюються на червоних гігантів, коли в їхніх ядрах вичерпується водень, необхідний для підтримання термоядерної реакції, і ядро починає стискатися. У результаті зірка роздувається і збільшується приблизно у 100 разів. Зрештою зовнішні шари зірки відлітають у космос, а після неї залишається щільний зоряний залишок, відомий як білий карлик. Сонце переживе цю трансформацію приблизно через 5 мільярдів років, коли перетвориться на червоного гіганта й поглине Меркурій, Венеру, Землю та Марс.

Вчені підрахували, що перш ніж Сонце перетвориться на білий карлик, воно зазнає близько 10 000 невеликих ударів протягом сотень тисяч років. Причиною цих ударів є викид згустків плазми з червоних гігантів.

"Щоразу, коли відбувається викид плазми, зірка отримує невеликий поштовх у протилежному напрямку. Як сказав Ньютон, на кожну дію існує рівна й протилежна протидія", — зазначають автори дослідження.

Згустки плазми хаотично викидатимуться у випадкових напрямках, але це все одно призведе до зворотного удару, що впливатиме на червоного гіганта. Це називається випадковим блуканням.

Розрахунки показали, що для червоного гіганта це випадкове блукання відбуватиметься у випадковому напрямку зі швидкістю близько 3540 км/год. Але це все одно менше, ніж удари, які отримують масивніші зірки, коли вибухають як наднові.

Астрономи раніше виявили, що в космосі рідко зустрічаються подвійні системи на широких орбітах, коли одна зірка перетворилася на білий карлик. Одне з можливих пояснень полягає в тому, що повторювані зіткнення під час фази червоного гіганта зрештою розривають пов’язані гравітацією зоряні пари.

Нова модель вчених також передбачає явище, якого астрономи ще не бачили. Вона передбачає, що в деяких випадках удари, які отримує червоний гігант, можуть відкинути його в бік зоряного супутника, спричиняючи потужний вибух під час зіткнення двох об’єктів. Тепер астрономи шукатимуть подібні події у Всесвіті, виявлення яких допоможе підтвердити нову модель.

Інші новини науки