Розділи
Матеріали
Наука

У диких і домашніх кішок є спільна слабкість: одержимі однією і тією ж рослиною (відео)

Тая Кітова
Дикі піщані кішки також люблять гратися з котячою м'ятою | Фото: WCS

Дослідники отримали перші докази того, що не тільки домашні кішки небайдужі до котячої м'яти — це справедливо і для диких пустельних кішок.

Кішки, як відомо, одержимі котячою м'ятою. Але нещодавня публікація в соціальних мережах, опублікована Бронкським зоопарком у Нью-Йорку, вказує на те, що не тільки владні домашні коти відчувають слабкість до цієї рослини — це справедливо і для диких пустельних кішок, пише Popular Science.

У ролику видно, як трирічна самка піщаної кішки (Felis margarita) грається з м'ячиком, наповненим котячою м'ятою. Піщані кішки — єдиний вид, що мешкає в справжній пустелі. Ці тварини здатні витримувати як виняткову спеку, так і холод. Піщані кішки також зустрічаються по всій Північній Африці, а також у Південно-Західній і Центральній Азії.

За словами співробітників зоопарку, вони додали в цей м'ячик котячу м'яту, щоб дати піщаним кішкам новий предмет для фізичної та розумової стимуляції. Дослідження вже показали, що кішки реагують на хімічну речовину в котячій м'яті, відому як непеталактон. Її основна функція — відлякувати комах від рослини, проте багатьох котів цей запах приваблює. На щастя, рослина повністю безпечна і не токсична для тварин.

Зазначимо, що котяча м'ята належить до сімейства м'ятних. За словами кураторки приматів і дрібних ссавців у Товаристві охорони дикої природи Джессіки Муді, не всі види котячих однаково чутливі до котячої м'яти. Ба більше, стать і вік тварини також впливають на реакцію котів.

Співробітники зоопарку Бронкса зазначають, що часто використовують котячу м'яту, офіційно звану Nepeta cataria, а також інші запахи, щоб стимулювати природну поведінку, як-от дослідження та гра.

Так чи інакше, котяча м'ята, ймовірно, також працює і на піщаних кішок, які на сьогодні перебувають у Червоному списку і класифікуються як вид, що викликає найменші побоювання. Утім, через низьку щільність популяції та суворі умови довкілля важко відстежувати справжні дикі популяції. Науковці також зазначають, що основними загрозами для виживання виду є втрата середовища існування та скорочення чисельності здобичі.

Інші новини науки