Секрети під ногами: археологи розповіли про найцікавіші знахідки під вулицями Парижа (фото)

Артефакти знайшли у ході низки профілактичних розкопок, проведених у столиці Франції. У сукупності ці відкриття продемонстрували, як століття людської діяльності залишили свої сліди під одним із найвідоміших міст Європи, пише Heritage Daily.

Однією з найцікавіших знахідок стала полірована кам’яна сокира, виявлена на вулиці Кужа, 16, у 5-му окрузі Парижа під час розкопок восени 2025 року. Сокира датується пізнім доісторичним періодом, але була знайдена серед галло-римських решток, що є несподіваним контекстом для такого предмета. Археологи припустили, що на момент поховання вона, можливо, не використовувалася як інструмент. Натомість артефакт, можливо, зберігали як символічний предмет.

Дослідники вважають, що сокиру могли розглядати як "камінь грому". У римських віруваннях доісторичні кам’яні сокири іноді вважали такими, що впали з неба після ударів блискавки від Юпітера, головного бога римського пантеону. Цим предметам часто приписували захисні або надприродні властивості, і їх могли розміщувати поблизу будинків, релігійних місць або інших важливих локацій для захисту від нещасть чи пожеж.

Додаткові артефакти знайшли у центрі Парижа, де археологи виявили середньовічну підкову та прикрашену деталь збруї. Коні відігравали центральну роль у транспорті, полюванні, війні, урочистих заходах та демонстрації статусу серед знаті та королівської родини. Прикрашена деталь збруї також свідчить про те, що зовнішній вигляд і престиж були важливими аспектами володіння конем у цей період.

Ще один незвичайний предмет з’явився з вод Сени. У червні 2025 року річкова поліція витягла металеву кулю, яка спочатку викликала занепокоєння, оскільки нагадувала можливий нерозірваний військовий пристрій.

Після того як експерти встановили, що знахідка не становить небезпеки, археологи ідентифікували її як кавообсмажувач XIX століття, який використовувався для обсмажування зелених кавових зерен.

Розкопки в Інституті Кюрі виявили залишки будівлі, що датується I століттям н. е. Ця споруда стала свідченням культурного змішання в період після завоювання Галлії Юлієм Цезарем. Хоча будівля поєднувала традиційні галльські методи будівництва, зокрема стіни з необробленого ґрунту, вона також містила римські елементи, такі як бетонна підлога, цегляна водостічна ринва та кам'яні сходи. Археологи досі досліджують це місце, щоб визначити, чи слугувала будівля житлом, майстернею чи комерційною спорудою.

Ще одні свідчення середньовічної історії Парижа виявили в Палаці Сіте. Археологи знайшли сотні теракотових плиток для мощення, що датуються XIV століттям. Багато з глазурованих плиток мали декоративні візерунки, зокрема геометричні орнаменти, квіти, тварин та геральдичні символи. Ці плитки колись прикрашали один із найважливіших королівських комплексів середньовічної Франції та дають уявлення про художні стилі та майстерність того часу.

Що таке Європейські дні археології

Європейські дні археології — це щорічна міжнародна ініціатива, що проходить у країнах Ради Європи та покликана популяризувати археологію серед широкої аудиторії. Захід координується французьким Національним інститутом превентивних археологічних досліджень (INRAP) під егідою Міністерства культури Франції. Під час цих днів археологічні пам'ятки, музеї, наукові лабораторії та навіть діючі розкопки відкривають свої двері для відвідувачів, дозволяючи побачити, як працюють археологи та як відбувається шлях знахідок "від розкопу до музею".

Хоча французькі Національні дні археології проводяться з 2010 року, європейського масштабу проєкт набув лише у 2019 році, коли до нього долучилися 17 країн. Відтоді подія стрімко зростала: у 2024 році було організовано рекордні 2025 заходів у 30 країнах Європи.

Під час Європейських днів археології можна не лише побачити рідкісні артефакти, а й взяти участь у майстер-класах, відвідати закриті для широкого загалу розкопки, поспілкуватися з дослідниками та навіть спробувати себе в ролі археолога. За даними організаторів, близько 90% європейців вважають археологію корисною для суспільства, що демонструє високий інтерес до вивчення минулого.

Ці відкриття демонструють надзвичайну глибину археологічної спадщини Парижа. Від доісторичних вірувань і римських культурних впливів до середньовічного королівського життя та торгівлі XIX століття — кожна знахідка додає ще одну частинку до історії міста.

У міру продовження розкопок археологи, ймовірно, відкриють ще більше свідчень про людей, які жили, працювали та подорожували Парижем упродовж тисячоліть. Такі дослідження допомагають зберегти минуле та дозволяють зрозуміти, як історичні суспільства сформували світ, що існує сьогодні.

Інші новини науки

• У Німеччині археологи розкопали елітне кельтське поховання, всередині якого знайшли понад 100 артефактів. Серед знахідок виділяються золоті прикраси та старовинна колісниця.
• Археологи виявили останки найдавніших домашніх собак у світі на двох доісторичних пам’ятках у центральній Туреччині. Ці знахідки дають важливі свідчення про те, як собаки поширилися по Європі тисячі років тому.