Колумб чотири рази перетинав Атлантику: він продовжував подорожувати навіть після своєї смерті

Колумб помер 20 травня 1506 року в іспанському місті Вальядолід, де його спочатку поховали, пише Фокус.

Через три роки його останки перевезли до картезіанського монастиря в Севільї. Близько 1540 року його невістка, Марія де Толедо, домоглася їхнього перенесення до кафедрального собору Санто-Домінго на острові Еспаньола. У 1795 році, коли Іспанія віддала острів Франції, було вирішено, що прах адмірала не повинен залишатися на території, яка переходить під контроль іншої держави, тому його перевезли до Гавани. А в 1898 році, після втрати Куби, Колумб вирушив у зворотний шлях — до Севільї, де відтоді й спочиває в місцевому кафедральному соборі.

Плутанина виникла у 1877 році, коли робітники виявили в соборі Санто-Домінго свинцеву скриньку з кістками та написом: "Знаменитий і видатний чоловік Христофор Колумб".

Відтоді Домініканська Республіка наполягає на тому, що справжній Колумб залишився у них. У 2006 році група дослідників із Гранадського університету порівняла ДНК кісток із Севільї з ДНК його брата Дієго та сина Ернандо — результати збіглися; цей висновок було підтверджено повторно у 2024 році. Однак у Севільї зберігається лише близько ста п’ятдесяти грамів кісткових останків, а домініканська сторона ніколи не дозволяла провести аналіз своїх знахідок.

Цікаво, що в обох версіях може бути частка істини: можливо, Колумб опинився розділеним між двома берегами Атлантики.

У Севільському соборі саркофаг із останками Колумба несуть на своїх плечах чотири бронзові фігури — алегоричні зображення королівств Кастилія, Леон, Арагон і Наварра.

Інші новини науки

• Вікінги були маркетологами ще тисячу років тому: як з’явилася назва Гренландії. Скандинавський першовідкривач Ерік Рудий дав Гренландії її назву приблизно в 985 році. Тепер історики називають це продуманим маркетинговим ходом, який мав привабити поселенців з Ісландії.