МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Вчені створили пористий алмаз: поєднує відкриття, що були відзначені Нобелівською премією

Вчені створили пористий алмаз: об’єднує відкриття, що були відзначені Нобелівською премією
Вчені створили пористий алмаз. Ілюстрація | Фото: IFLS

Дослідники створили нову тривимірну вуглецеву речовину, яка теоретично була описана 35 років тому.

Вчені з Гетеборзького університету створили новий вуглецевий матеріал, який можна описати як пористий алмаз із такою самою тетраедричною структурою. Цей матеріал отримав назву Diamondiyne (даймондіїн). Теоретично його було описано 35 років тому. Ця алмазоподібна речовина може стати альтернативою металоорганічним каркасним структурам. Результати дослідження опубліковано в журналі Angewandte Chemie, пише IFLScience.

Атоми вуглецю здатні утворювати зв’язки з іншими елементами, що робить їх надзвичайно універсальними. Атоми вуглецю можуть також утворювати зв’язки самі між собою. У результаті утворюються аллотропні форми вуглецю. До них належать графіт, алмаз, фулерени, нанотрубки та графен.

Структура нової речовини під назвою Diamondiyne являє собою сукупність тетраедрів з атомів вуглецю, з’єднаних вершинами у всіх трьох вимірах. Вона утворена поєднанням одинарних і потрійних зв’язків між атомами вуглецю.

Вчені створили пористий алмаз: об’єднує відкриття, удостоєні Нобелівської премії
У структурі між тетраедрами утворюються порожнини, тому цю аллотропну форму вуглецю вчені називають пористим алмазом
Фото: IFLS

У структурі між тетраедрами утворюються порожнини, тому цю алотропну форму вуглецю вчені називають пористим алмазом. Однак, на відміну від звичайних алмазів, для синтезу даймондію та з’єднання атомів вуглецю між собою не потрібен дуже високий тиск.

Головна відмінність пористого алмазу від інших нещодавно отриманих аллотропних форм вуглецю полягає в тому, що він має тривимірну структуру. Наприклад, графен має двовимірну структуру, тобто являє собою шар товщиною в один атом.

Diamondiyne може стати сполучною ланкою між науковими досягненнями, що були відзначені Нобелівськими преміями з хімії у 1996, 2010 та 2025 роках. Перші дві премії були присуджені за відкриття графена та фулеренів. Третя премія була вручена за роботи в галузі металлоорганічних каркасних структур. Це пористі сполуки, які мають величезну площу поверхні відносно об’єму, що дозволяє їм діяти як хімічні губки. В ідеалі даймондіїн може виконувати схожі функції, що дозволить захоплювати та транспортувати атоми або невеликі молекули без використання металів.

Інші новини науки