Володіла 10 мовами та винайшла крем проти облисіння: чому Клеопатру запам'ятали як "розпусницю"

Клеопатра — остання цариця Єгипту, відома своїм розумом, політичним талантом та романами з Юлієм Цезарем і Марком Антонієм. Вона народилася у 69 році до нашої ери і померла 12 серпня 30 року.

Відомо, що Клеопатра належала до династії Птолемеїв, її предки походили зі Стародавньої Греції. При цьому вона — перша правителька з цієї династії, яка вивчила давньоєгипетську мову. До речі, єгипетська цариця вільно розмовляла десятком мов, що дозволяло їй вести переговори з послами особисто, не покладаючись на перекладачів.

Життя та смерть Клеопатри оповиті безліччю таємниць, але деякі подробиці біографії єгипетської правительки нам все ж відомі. Репутацію "фатальної розпусниці" значною мірою створив Рим уже після смерті Клеопатри. У реальному житті цариця, як відомо, не володіла класичною красою, проте їй вдавалося підкорювати чоловіків своєю чарівністю, ерудицією та голосом. Клеопатра захоплювалася медициною, алхімією, написала кілька філософських трактатів, а також книгу з косметології, розробивши рецепти кремів і засобів проти облисіння. На жаль, її праці не збереглися.

Головні романи Клеопатри: жодної пристрасті, лише стратегія

За словами істориків, романи Клеопатри з головними римськими полководцями не були проявом пристрасті, а були стратегічними союзами, спрямованими на збереження незалежності Єгипту.

Союз із Юлієм Цезарем

У 48 році до нашої ери Клеопатру таємно доставили до палацу до Цезаря, сховавши її в мішку для постільної білизни — це дозволило обійти охорону її брата-суперника. Результатом цього союзу стало те, що Цезар допоміг цариці повернути трон Єгипту, розгромивши війська її брата Птолемея XIII.

Відомо, що у Клеопатри та полководця народився син Цезаріон — єгиптяни вважали його спадкоємцем двох великих держав. Однак у віці 17 років Цезаріон був убитий за наказом прийомного сина Цезаря, Октавіана: існування рідного сина Юлія Цезаря підривало законність влади Октавіана. Історики стверджують, що Октавіан наказав вистежити й убити сина Цезаря та Клеопатри, вимовивши ту саму знамениту фразу: "Занадто багато Цезарів — це не на добро".

Рим взагалі не схвалював союз Юлія Цезаря та Клеопатри: цариця, не приховуючи цього, мешкала на віллі Цезаря в Римі, що викликало неймовірне обурення римлян. Перебуваючи на цій віллі, Клеопатра стала свідком вбивства Цезаря у 44 році до нашої ери.

Союз із Марком Антонієм

У 41 році до нашої ери Клеопатра припливла на зустріч до Антонія — на позолоченому кораблі з червоними вітрилами, в образі богині Афродіти. У результаті цього союзу у пари народилося троє дітей: близнюки Олександр Геліос і Клеопатра Селена, а також Птолемей Філадельф.

За словами істориків, Марк Антоній і Клеопатра створили закрите товариство для бенкетів і розваг, де учасники переодягалися в простих людей і щоночі прогулювалися Олександрією. На жаль, цей союз закінчився трагедією: після поразки у війні з Октавіаном у 30 році нашої ери Клеопатра та Марк Антоній наклали на себе руки, не бажаючи стати полоненими Риму.

Таємниця загибелі Клеопатри

Смерть Клеопатри у 30 році до нашої ери та марні пошуки гробниці цариці є одними з найзахопливіших загадок археології. Вважається, що згідно з заповітом цариці та дозволом переможця Октавіана Августа, Клеопатру поховали разом із її коханим Марком Антонієм. Втім, точне місце спочинку Клеопатри та Марка Антонія не можуть знайти вже понад 2000 років.

Згідно з офіційною версією, зафіксованою римськими істориками, 39-річна Клеопатра покінчила з собою у закритій гробниці-мавзолеї, змусивши кобру вкусити себе. Це узгоджується й з тим, що єгипетський аспід, або кобра, в Єгипті вважався символом королівського захисту. Втім, сучасні дослідники сумніваються в достовірності цієї версії. Справа в тому, що укус кобри спричиняє довгу й болісну смерть, а Клеопатра та дві її служниці, як вважається, загинули миттєво. Як наслідок, історики припускають, що Клеопатра, ймовірно, могла використати заздалегідь приготований смертоносний коктейль із отрут, який зберігала в порожнистій шпильці для волосся.

Ще одна теорія припускає, що Октавіан Август сам наказав усунути єгипетську царицю, оскільки вона заважала йому повністю підкорити Єгипет Риму. Водночас вважається, що історію про самогубство роздула римська пропаганда.

Пошуки таємничої гробниці Клеопатри

Пошуки гробниці Клеопатри вважаються однією з найбільших археологічних загадок в історії. З моменту загибелі єгипетської цариці минуло понад 2000 років, але вчені так і не змогли знайти її гробницю. Більше того, вчені розділилися на два табори щодо того, де шукати мавзолей.

Більшість істориків вважають, що гробниця розташовувалася в царському кварталі Олександрії. На жаль, через сильні землетруси та цунамі IV століття до нашої ери вся ця частина стародавнього міста опинилася під водою, що значно ускладнює розкопки.

Однак домініканська археологиня Кетлін Мартінес висунула нову революційну теорію. Дослідниця вважає, що Клеопатра, яка асоціювала себе з богинею Ісідою, таємно облаштувала приховану гробницю за 45 кілометрів на захід від Олександрії. Імовірно, вона була розташована в храмі Taposiris Magna, присвяченому Осірісу, щоб римляни не змогли осквернити її гробницю.

Нещодавні дослідження, проведені під керівництвом National Geographic та Кетлін Мартінес у районі Тапосіріс-Магна, дали сенсаційні результати:

• по-перше, на глибині 13 метрів під храмом було виявлено масивний тунель, висічений у скелі, довжиною понад 1300 метрів;
• по-друге, біля узбережжя неподалік від храму розташований величезний стародавній порт, прихований під водою. На глибині близько 6 метрів було знайдено колони, амфори, а також відполіровані підлоги часів Клеопатри.

Дослідники вважають, що тіло єгипетської цариці могли таємно доправити по воді через цей порт. Далі, як вважається, його сховали в підземних галереях храму. Втім, пошуки гробниці єгипетської цариці все ще тривають, але вчені вважають, що сьогодні ми як ніколи близькі до розгадки цієї археологічної загадки.

Міфи про зовнішність Клеопатри

Міфи щодо зовнішності Клеопатри та її знамениті ритуали краси — одна з найцікавіших тем в історії. Історики зазначають, що образ фатальної спокусниці з ідеальними рисами обличчя був створений римською пропагандою. Причому пропаганда була настільки потужною, що ці міфи дійшли до наших днів і були підхоплені голлівудським кінематографом. Реальність же, за словами вчених, була набагато цікавішою.

Міф про класичну красуню

У масовій культурі Клеопатру зображують як жінку з бездоганною модельною зовнішністю, наприклад, Елізабет Тейлор чи Моніка Беллуччі. Однак історичні факти свідчать про протилежне: на єгипетських і римських монетах єгипетську царицю зображували з видатним носом із горбинкою, вузьким чолом, гострим підборіддям і глибоко посадженими очима.

Дослідники зазначають, що єгипетська цариця підкорювала чоловіків своїм інтелектом, чудовою освітою, дотепністю та неймовірним голосом. Наприклад, історики порівнювали голос Клеопатри з багатострунним інструментом. Вона вміла підлаштовуватися під співрозмовника, підтримувала розмови про філософію, політику та геометрію, а також знала, як ефектно себе подати.

Міф про ванни з молока

Згідно з легендою, Клеопатра щодня приймала ванни з теплого молока молодих ослиць — нібито для того, щоб зберегти шкіру молодою та ніжною.

Зазначимо, що цей ритуал має під собою реальну історичну основу, але в античних джерелах його частіше пов’язують з іншою відомою жінкою — Поппеєю Сабіною, дружиною римського імператора Нерона, яка дійсно возила за собою стада з сотень ослиць заради таких ванн. Вчені вважають, що Клеопатра також, ймовірно, використовувала цей метод, але не в таких масштабах.

Цікаво, що такий ритуал дійсно ефективний з точки зору сучасної косметології, оскільки осляче молоко багате на альфа-гідроксикислоти, зокрема й молочну кислоту. Ці кислоти діють як пілінг, відлущуючи старі клітини, глибоко зволожуючи шкіру та стимулюючи вироблення колагену.

Нагадаємо, археологи вважають, що Клеопатра не просто дотримувалася традицій, а була справжньою вченою-косметологинею — видатною для свого часу. Їй навіть приписують авторство медичного трактату "Про ліки для обличчя".