Найбільший супутник Плутона сповільнює своє обертання: що відбувається (фото)

Плутон і його найбільший супутник Харон тісно пов’язані гравітацією. Насправді Харон не обертається навколо Плутона. І карликова планета, і її супутник рухаються навколо точки, яка розташована трохи вище поверхні Плутона. Ця незвичайна взаємодія призвела до уповільнення обертання Харона навколо своєї осі. Свідчення уповільнення обертання Харона виявлено в тектонічних особливостях на поверхні крижаного супутника Плутона. Ці дані дають змогу краще зрозуміти ранню історію Харона, а також інших крижаних супутників у зовнішній частині Сонячної системи. Дослідження опубліковано в журналі Nature Communications, пише IFLScience.

Вважається, що об’єкти в Сонячній системі, які розташовані близько один до одного, уповільнюють швидкість обертання навколо своєї осі. Це уповільнення спричинене гравітаційними приливними силами між об’єктами. У цьому випадку змінюється не тільки швидкість обертання, але й можуть змінитися форма та температура об’єкта.

Вчені вже давно припускали, що швидкість обертання Харона навколо своєї осі сповільнилася і, найімовірніше, продовжує сповільнюватися. Однак доказів цього не було, хоча передбачалося, що їх можна виявити у геологічних особливостях на поверхні Харона. Справа в тому, що ця поверхня майже не змінилася за 4 мільярди років з моменту формування Харона.

Астрономи використали архівні дані зонда "Нові горизонти", який 11 років тому досліджував Плутон і Харон, і вивчили варіації в орієнтації та типах тектонічних структур у гірських хребтах, розташованих у регіоні Оз Терра. Він розташований у північній півкулі Харона і був названий на честь вигаданої "країни Оз" із серії книг американського письменника Френка Баума.

Вчені з’ясували, що на поверхні Харона є сліди того, яким був супутник у момент свого утворення. Гірські хребти в Оз Терра простягаються на понад 200 кілометрів і мають асиметричні схили, що вказує на їх стискання, а не на розтягнення. Моделювання показало, що під час утворення Харона існувала крижана оболонка товщиною не менше 30–36 кілометрів. У перші дні існування супутника його кора на екваторі зменшилася приблизно на 1 % через обертання Харона навколо своєї осі. Це пояснює наявність гірських хребтів в Оз Терра.

Моделювання показало, що спочатку швидкість обертання навколо своєї осі у Харона становила близько 14 земних годин. Це майже в 10 разів більше за нинішню швидкість обертання — майже 153 земні години. Це означає, що обертання супутника Плутона поступово сповільнюється.

Вчені вважають, що Харон, можливо, спочатку був холоднішим світом, що дозволило утворитися товстій крижаній корі. Потім його обертання почало сповільнюватися, температура підвищилася і на поверхні відбулися зміни. Ці дані дають змогу краще зрозуміти ранню історію Харона, а також інших крижаних супутників у зовнішній частині Сонячної системи.

Інші новини науки

• Невідома сила змінює Плутон: на карликовій планеті вчені вперше виявили загадковий рух.
• Застрягли в заторі? Математики обчислили найшвидший спосіб вибратися з нього.