Homo sapiens досить раптово опанували мову: хто нас цьому "навчив"

Палеоантрополог і почесний куратор Американського музею природної історії Ієн Таттерсолл зазначає, що для визначення моменту появи першої мови вченим доводиться покладатися на непрямі докази. Тут мається на увазі символічне мислення, яке вимагає тих самих розумових здібностей, що й розвиток мови, пише Discovery magazine.

"Символічне мислення передбачає надання значень символам, і те саме відбувається й у мові", — пояснив експерт.

Найдавнішими свідченнями є невеликі шматочки охри, на яких вигравірувані правильні геометричні фігури. Також існують більш відомі наскельні малюнки. Ці предмети, очевидно, були створені навмисно, і той, хто їх створив, найімовірніше, володів мовою.

Такі символічні артефакти почали з’являтися близько 100 тис. років тому. І з точки зору еволюції вони з’явилися досить раптово. До цього періоду Homo sapiens поводилися приблизно так само, як і їхні попередники.

Археологічні дані не свідчать про появу нових знарядь праці, немає відомостей про нові моделі поведінки. Потім, протягом кількох тисячоліть, почали з’являтися найрізноманітніші нові види діяльності: прикрашання тіла, створення дедалі складніших символічних предметів і, можливо, вершина цього сплеску символічної активності — приголомшливе наскельне мистецтво.

"За дуже короткий час — безумовно, з точки зору еволюції — відбулася справжня революція в поведінці, і наша поведінка стала символічною", — сказав Таттерсолл.

Що ж спричинило цей раптовий розквіт символічного мислення? Щоб відповісти на це питання, дослідники звернулися до генетики.

Професор лінгвістики Массачусетського технологічного інституту Сігеру Міягава стверджує, що за когнітивні здібності приматів відповідають 3 тис. генів. У своєму дослідженні Міягава виявив, що близько 400 тис. років тому 30 із згаданих генів змінили спосіб кодування білків.

"Спочатку ми виявили це в генах Homo sapiens, а потім провели додаткові дослідження й з’ясували, що аналогічні зміни відбулися у неандертальців і денисівців", — зазначає Міягава.

Наслідки цих змін різко збільшили не розмір мозку наших предків, а кількість синапсів у мозку. У цей момент мозок став здатним формувати набагато більше зв’язків між різними його частинами.

"Цей вибух синапсів призвів до величезної когнітивної еволюції", — сказав Міягава.

Інші новини науки

• Вчені наблизилися до розгадки сидетської мови. Археологи та лінгвісти досягли значного прогресу в розумінні втраченої мови, якою колись розмовляли вздовж узбережжя Середземного моря. Дослідження в місті Сіде в провінції Анталія дозволили розширити відомий алфавіт з 26 до 31 літери, надавши нові підказки щодо втраченої мови.
• Інженер-самоук у галузі ШІ розшифрував мінойське письмо: його не могли прочитати 120 років. Самоучка в галузі ШІ та лінгвіст-аматор Том Ді Міно стверджує, що здійснив справжній подвиг у лінгвістиці — розшифрував мінойську писемність, також відому як лінійне письмо А. Понад століття лінгвісти ламали голову над цим завданням, але спроби були безрезультатними.