Ісус був реальною постаттю: у давньоримських записах знайдено нові докази

Давні праці Тацита, одного з найшанованіших римських істориків, та Флавія Йосифа, єврейського аристократа та історика, який жив лише через кілька десятиліть після смерті Ісуса, названі одними з найбільш переконливих доказів того, що Ісус Христос був цілком реальною особистістю, пише Daily Mail.

Жоден із цих римських істориків не був християнином і не намагався довести твердження Нового Завіту. Проте обидва залишили після себе свідчення, які розміщують Ісуса в Юдеї, а також пов’язують його з витоками християнства та вказують на смерть Ісуса за правління римського намісника Понтія Пілата.

Наприклад, в одному з текстів Тацит писав, що людина на ім’я Христос дійсно була страчена за часів правління імператора Тіберія. В іншому тексті Йосип називає Якова "братом Ісуса, якого називають Месією", ідентифікуючи Ісуса як реальну особу.

Біблеїст Лоуренс Мікітюк вивчив стародавні римські та єврейські джерела, в яких згадується Ісус, і проаналізував ці дані. Тепер дослідник стверджує, що тексти римських істориків надають докази того, що Ісус Христос був цілком реальною особистістю. Для багатьох вчених ці свідчення є одними з найпереконливіших нехристиянських доказів того, що Ісус був історичною постаттю, а не легендою.

Зазначимо, що сьогодні більшість істориків визнають, що Ісус був реальною історичною постаттю. Втім, подробиці його життя та вчення досі залишаються предметом суперечок серед науковців. Саме тому давні праці римського історика Тацита та єврейського історика Йосипа Флавія вважаються настільки важливими.

За словами дослідників, стародавні римські тексти містять одні з найдавніших нехристиянських згадок про Ісуса, розміщуючи його в Юдеї I століття та пов’язуючи його смерть із Понтієм Пілатом. Новий Заповіт досі залишається основним джерелом інформації про життя Ісуса, проте багато скептиків вже давно стверджують, що твори, створені християнами, не можуть вважатися незалежними доказами. Саме тому історики часто звертаються до джерел, написаних людьми, які не належали до християнської віри.

Наприклад, в одному зі своїх текстів Тацит описує спроби імператора Нерона звинуватити християн у Великій пожежі в Римі в 64 році нашої ери. Автор стверджував, що Нерон переслідував групу, відому як християни, назва якої походить від імені людини на ім’я Христос. Історик також стверджував, що Христос був страчений за часів правління імператора Тіберія Понтієм Пілатом, римським намісником Юдеї.

Відомо, що Тацит вороже ставився до християн і не поділяв їхніх вірувань. Він також описував християнство як небезпечне марновірство та висловлював презирство до його послідовників. На думку істориків, це робить згадку про Ісуса у Тацита особливо цінною, оскільки він навряд чи вигадував деталі.

Іншим важливим джерелом є Йосип Флавій, єврейський історик, який народився лише через кілька років після того, як, як вважається, Ісус був розп’ятий. У своїй праці "Юдейські старожитності" Йосип Флавій згадує страту Якова, лідера ранньої церкви. Щоб пояснити, про якого саме Якова йшлося, автор назвав його "братом Ісуса, якого називають Месією".

Отже, стародавні тексти підтверджують, що Ісус Христос дійсно існував як реальна особистість, був відомий під ім’ям Ісус, збирав послідовників у Юдеї та був страчений за часів Понтія Пілата.

Інші новини науки

• Знахідка здивувала експертів: нові подробиці про загадковий моноліт у Мексиці
• Існували задовго до появи пірамід: археологи виявили стародавні поховання в Єгипті.