Розділи
Матеріали

Невидимий клей і темна сила Всесвіту: як два Габбла спричинили революцію в астрономії (фото)

Андрій Кадук
Космічний телескоп "Габбл" | Фото: NASA

Астроном Едвін Габбл довів, що Всесвіт не такий, як вважали вчені, а телескоп, названий на його честь, відкрив його таємничі складові.

137 років тому, 20 листопада, народився відомий американський астроном і астрофізик Едвін Габбл (1889–1953). Його відкриття спричинили революцію у розумінні Всесвіту. А 36 років тому на навколоземній орбіті розпочав роботу телескоп "Габбл", який також змінив уявлення астрономів про космос. Фокус зібрав найважливіші відкриття Едвіна Габбла, а також космічної обсерваторії, названої його ім’ям.

Едвін Габбл
Фото: Wikipedia

Головні відкриття Едвіна Габбла

Наша галактика — це ще не весь Всесвіт

У першій третині XX століття астрономи вважали, що Чумацький Шлях із його величезною кількістю зірок і туманностей, а також інших астрономічних об’єктів, є всім Всесвітом, за межами якого нічого немає. Габбл довів, що за межами нашої галактики існують й інші галактики, і таких великих структур — мільярди.

Всесвіт не стоїть на місці, а постійно розширюється

На початку минулого століття вчені вважали, що весь Всесвіт не збільшується в розмірах, тобто він існує в такому вигляді від початку часів. Габбл довів, що насправді це не так. Астроном виявив, що інші галактики насправді віддаляються від нас, а отже, космос постійно розширюється.

Габбл довів, що космос постійно розширюється
Фото: Live Science

Швидкість розширення Всесвіту отримала назву "постійна Габбла". Але вже кілька років вчені сперечаються щодо її справжнього значення.

  • Один із методів вимірювання постійної Габбла, заснований на спостереженнях за змінними зірками та вибухами наднових у локальному Всесвіті, показує, що космос розширюється зі швидкістю приблизно 73 кілометри на секунду на мегапарсек (1 мегапарсек — це 1 мільйон парсеків, 1 парсек — це 31 трильйон кілометрів).
  • Інший метод, заснований на аналізі реліктового випромінювання, яке виникло через кілька сотень тисяч років після Великого вибуху і досі пронизує Всесвіт, показує, що космос розширюється зі швидкістю приблизно 67 кілометрів на секунду на мегапарсек.

Ця невідповідність, відома як проблема Габбла, стала однією з найбільших проблем сучасної астрофізики.

Галактики відрізняються одна від одної

Едвін Габбл вперше створив систему класифікації галактик, яку вчені використовують і досі, хоча вона зазнала деяких доповнень. Астроном поділив галактики на три типи: спіральні, еліптичні та неправильні.

Галактика Андромеди — приклад спіральної галактики
Фото: solar-system

Найважливіші відкриття космічного телескопа "Габбл"

Дослідження Едвіна Габбла спричинили революцію у розумінні Всесвіту, але те саме зробив і космічний телескоп "Габбл", запущений на навколоземну орбіту 24 квітня 1990 року. На його створення та запуск було витрачено 2,5 мільярда доларів. За 36 років роботи телескоп "Габбл" зробив понад 1,7 мільйона фотографій різних астрономічних об’єктів і продовжує це робити й надалі. Астрономи за допомогою цієї обсерваторії зробили кілька дуже важливих відкриттів.

Телескоп "Габбл" було запущено на навколоземну орбіту 24 квітня 1990 року
Фото: NASA

Скільки років насправді існує Всесвіт

Майже протягом усього XX століття астрономи вважали, що Великий вибух, у результаті якого виник Всесвіт, стався приблизно 10–20 мільярдів років тому. Але перші дані телескопа "Габбл" показали, що насправді вік Всесвіту становить приблизно 13,8 мільярда років. При цьому астрономи знову підтвердили відкриття Едвіна Габбла про те, що космос постійно розширюється.

Наразі деякі вчені вважають, що насправді Великий вибух стався 24,7 мільярда років тому, на що вказують різні спостереження за раннім Всесвітом.

Загадкова сила Всесвіту прискорює його розширення

Хоча астрономи вже знали, що космос розширюється, дані телескопа "Габбл" показали, що це відбувається з прискоренням. До цього вчені вважали, що розширення Всесвіту має сповільнюватися під дією гравітації. Але виявилося, що в космосі існує загадкова сила, яка отримала назву темна енергія. Вона протидіє гравітації та прискорює розширення Всесвіту. Вчені виявили темну енергію наприкінці 90-х років XX століття, але досі вони не знають, що собою являє ця загадкова енергія, яка становить понад 70 % загальної кількості маси-енергії Всесвіту.

У космосі існує загадкова сила, яку називають темною енергією
Фото: phys.org

Космічний клей

Темна матерія — це речовина, яку неможливо побачити безпосередньо і яка становить понад 85 % усієї матерії у Всесвіті. Темна матерія має масу, а її гравітація впливає на видиму матерію та викривляє світло, хоча сама ця речовина не поглинає й не випромінює його.

За допомогою спостережень телескопа "Габбл" вчені склали першу карту розподілу темної матерії у Всесвіті. З’ясувалося, що галактики об’єднуються в групи там, де зосереджена найбільша кількість темної матерії, і ця речовина є космічним клеєм, який не дозволяє галактикам розлетітися на частини.

Чорні діри в центрах галактик

Дані телескопа "Габбл" вперше дали змогу астрономам з’ясувати, що в центрі майже всіх галактик знаходяться надмасивні чорні діри. До того, як почав працювати телескоп "Габбл", вчені знали, що деякі чорні діри мають величезну масу. Але було незрозуміло, наскільки вони поширені.

Дані телескопа "Габбл" вперше дали змогу астрономам з"ясувати, що в центрі майже всіх галактик знаходяться надмасивні чорні діри. Ілюстрація
Фото: ScienceAlert

У підсумку астрономи з’ясували, що маса надмасивних чорних дір може перевищувати масу Сонця у мільйони й навіть мільярди разів. Наприклад, у центрі Чумацького Шляху знаходиться чорна діра Стрілець А*, маса якої в 4 мільйони разів перевищує масу Сонця.

Дані телескопа "Габбл" також показали, що існує зв’язок між розміром надмасивної чорної діри та розміром галактики, у центрі якої вона розташована. Це означає, що обидва об’єкти еволюціонують разом, а не окремо.

Звідки беруться планети

За допомогою космічного телескопа "Габбл" астрономи підтвердили теорію про те, що планети утворюються в протопланетних дисках із газу та пилу, які оточують молоді зірки. Обсерваторія спостерігала за туманністю Оріона, де були виявлені протопланетні диски. Потім такі самі структури виявили в інших туманностях, де знаходяться молоді зірки. Також астрономи з’ясували, що за межами Сонячної системи, ймовірно, існують мільярди планет.

За допомогою космічного телескопа "Габбл" астрономи підтвердили теорію про те, що планети утворюються в протопланетних дисках із газу та пилу, які оточують молоді зірки
Фото: solar-system

Найкращі фотографії космосу, зроблені космічним телескопом "Габбл"

Важко сказати, які знімки космосу є найкращими з величезного архіву телескопа "Габбл". Нижче наведено найкращі знімки за версією Фокуса.

Hubble Deep Field

За перші 30 років роботи "Хаббл" провів три масштабні огляди космосу, в результаті яких було отримано легендарні фотографії. У 1995 році вчені представили Hubble Deep Field, де видно близько 3000 галактик. Деякі з них існують уже 13 мільярдів років.

Hubble Deep Field
Фото: solar-system

У 2004 році вчені представили "Hubble Ultra Deep Field", де видно близько 10 000 галактик. Багато з них існували ще до того, як Всесвіту виповнився 1 мільярд років.

Hubble Ultra Deep Field
Фото: solar-system

У 2012 році було оприлюднено зображення "Hubble Extreme Deep Field", на якому зафіксовано 5500 галактик. Найвіддаленіша з них розташована на відстані 13,2 мільярда світлових років від нас.

Hubble Extreme Deep Field
Фото: solar-system

У 2019 році астрономи представили Hubble Legacy Field, на якому видно приблизно 265 000 галактик. Це зображення показує багато галактик такими, якими вони були 13,3 мільярда років тому.

Hubble Legacy Field
Фото: solar-system

Стовпи Творіння

Стовпи Творіння — це скупчення міжзоряного газу та пилу в туманності Орел, розташовані на відстані 7000 світлових років від Землі. Свою назву ці об"єкти отримали тому, що газ і пил у них беруть участь у процесі формування нових зірок
Фото: solar-system

Туманність Оріона

Туманність Оріона — це емісійна та відбивна туманність, а також область утворення нових зірок у сузір"ї Оріона. Вона розташована на відстані 1300—1600 світлових років від Землі. Приблизний діаметр туманності становить від 24 до 30 світлових років
Фото: solar-system

Туманність Тарантул

Туманність Тарантул — це емісійна туманність, яка розташована в галактиці-супутнику Чумацького Шляху під назвою Велика Магелланова Хмара. Вона є великою областю іонізованого водню, де відбуваються процеси активного утворення зірок. Відстань від Землі становить 179 000 світлових років
Фото: solar-system

Туманність Кінська голова

Туманність Кінська голова — це темна туманність у сузір"ї Оріона. Вона є частиною Хмари Оріона — величезного газо-пилового комплексу зореутворення, що оточує туманність Оріона, розташовану на відстані близько 1300 світлових років від нас
Фото: solar-system

Туманність Метелик

Туманність Метелик або NGC 6302 — це біполярна планетарна туманність у сузір"ї Скорпіона. Має одну з найскладніших структур серед відомих туманностей. Знаходиться на відстані 3500 світлових років від нас
Фото: solar-system

Галактика Вир

Галактика Вир (М51) та її супутник NGC 5195. Галактика "Вир" — це спіральна галактика, розташована на відстані приблизно 24–30 мільйонів світлових років від нас. Вона менша за розміром, ніж Чумацький Шлях, і має меншу масу
Фото: NASA

"Фея"

"Фея" — це скупчення газу та пилу в туманності "Орел". За формою нагадує казкову істоту
Фото: solar-system

Південна Крабоподібна туманність

Південна Крабоподібна туманність — це емісійна та планетарна туманність у сузір"ї Центавра, утворена подвійною зіркою. Вона розташована на відстані близько 7 000 світлових років від нас
Фото: NASA

Туманність Голова мавпи

Туманність "Голова мавпи" (NGC 2174) — це емісійна туманність і зона активного зореутворення в сузір"ї Оріона. Вона тісно пов"язана з розсіяним зоряним скупченням NGC 2175 і знаходиться на відстані приблизно 6400 світлових років від Землі
Фото: NASA

Крабоподібна туманність

Крабоподібна туманність (NGC 1952) — це залишок наднової. Її діаметр становить близько 6 світлових років. Вона розташована на відстані приблизно 6500 світлових років від Землі у сузір"ї Тельця
Фото: NASA

Галактика Сомбреро

Галактика Сомбреро (M104 або NGC 4594) — це незвичайна галактика, розташована приблизно за 29 мільйонів світлових років від Землі. Свою назву вона отримала через схожість із мексиканським капелюхом, адже з Землі її видно майже з ребра
Фото: Wikipedia

Гігантська галактика UGC 2885

Галактика UGC 2885 — одна з найбільших галактик у нашій частині Всесвіту. Вона розташована на відстані 232 мільйонів світлових років від Землі. UGC 2885 приблизно в 2,5 рази більша за Чумацький Шлях і містить у 10 разів більше зірок
Фото: NASA

Космічний телескоп "Габбл" не вічний і незабаром впаде на Землю

Прилади телескопа зношуються і поступово виходять з ладу, а замінити їх або відремонтувати немає можливості. Також на навколоземній орбіті проблемою для телескопа "Габбл" є атмосферний опір, який уповільнює його рух, і він поступово знижується.

Останній ремонт і модернізація телескопа "Габбл" відбулися у 2009 році
Фото: NASA

Раніше NASA проводило ремонт обсерваторії та піднімало її на вищу орбіту за допомогою космічних шатлів, на яких літали астронавти. Останні ремонтні роботи та модернізація телескопа "Габбл" відбулися у 2009 році. Після закриття програми космічних шатлів у 2011 році астронавти не можуть дістатися до телескопа.

Вже кілька років "Габбл" поступово опускається вниз, і, за оцінками NASA, до кінця 2033 року він увійде в щільні шари атмосфери Землі. Частина обсерваторії згорить, але деякі уламки можуть впасти на поверхню Землі.