Розділи
Матеріали

Фізик випадково відкрив X-промені: проникають крізь наше тіло і можуть його врятувати або нашкодити

Андрій Кадук
Фізик випадково відкрив X-промені. Ілюстрація | Фото: interestingengineering.com

131 рік тому було зроблено відкриття, яке стало справжньою сенсацією. Кожна людина хоча б раз у житті скористалася результатом цього відкриття. 

8 листопада 1895 року німецький фізик Вільгельм Рентген випадково відкрив загадкові Х-промені. Зараз це відоме як рентгенівське випромінювання, яке активно використовується в медицині, фізиці та навіть астрономії. Але 131 рік тому вчені навіть не уявляли, що існує таке незвичайне випромінювання, яке, з одного боку, може допомогти врятувати людину, але також може сильно їй нашкодити, пише Фокус.

Вільгельм Рентген
Фото: Wikipedia

Рентгенівське випромінювання — що це таке

Рентгенівські промені — це один із видів електромагнітного випромінювання, найвідомішим представником якого є видиме світло. Рентгенівське випромінювання має високу проникаючу здатність, тому його використовують у рентгенівських апаратах для спостереження за станом здоров’я людей.

Однак це випромінювання також є небезпечним для людини, адже це один із найпоширеніших видів радіації. Проте небезпечним вважається лише рентгенівське випромінювання певної інтенсивності, яке впливає на організм протягом досить тривалого часу.

Також рентгенівське випромінювання використовують у своїх дослідженнях різноманітних матеріалів і речовин фізики. А астрофізики за допомогою цього випромінювання отримують інформацію про різноманітні космічні об’єкти та явища.

Зараз ми називаємо це електромагнітне випромінювання рентгенівським на честь Вільгельма Рентгена, який його вперше відкрив, але 130 років тому це були Х-промені, адже тоді це було щось невідоме й загадкове.

Перший рентгенівський знімок людського організму. Кисть руки дружини Вільгельма Рентгена, Анни Берти Людвіг
Фото: Wikipedia

Як було відкрито рентгенівське випромінювання

Увечері 8 листопада 1895 року німецький фізик Вільгельм Рентген (1845–1923), як завжди, працював у своїй лабораторії, досліджуючи катодні промені за допомогою катодно-променевої трубки.

Вчений помітив, що екран, покритий барієм з платину-сірністим, який знаходився поблизу катодно-променевої трубки, починає світитися в темній кімнаті. Тобто не було ані природного світла, ані електричного. При цьому катодно-променева трубка була вимкнена, як вважав вчений, і закрита чорним картонним чохлом. Але виявилося, що Рентген забув вимкнути катодну трубку, і вона випромінює якісь промені, які освітлюють екран.

Рентген намагався заблокувати ці промені різними предметами, але йому нічого не вийшло: промені проходили крізь предмети. Коли Рентген підніс руку до трубки, він помітив, що на зображенні, яке проектувалося на екран, видно його кістки. Таким чином він відкрив новий вид електромагнітного випромінювання, який фізик назвав Х-променями.

Рентгенограма грудної клітки людини
Фото: Wikipedia

Як світ дізнався про рентгенівське випромінювання

Рентген майже два місяці займався дослідженням загадкових Х-променів. 28 грудня 1895 року він опублікував статтю в науковому журналі, де повідомив про новий вид випромінювання. Також вчений розіслав результати своїх досліджень разом із фотографіями провідним фізикам Європи. Уже в січні 1896 року фізики не тільки Європи, а й Америки активно обговорювали загадкові Х-промені, які отримали назву рентгенівські промені.

Ці промені швидко знайшли практичне застосування в медицині та фізиці. Згодом, уже у XX столітті, було створено перші рентгенівські апарати, які, наприклад, дають змогу виявляти переломи кісток або досліджувати стан легенів.

Де застосовується рентгенівське випромінювання

Окрім медицини та астрономії, рентгенівські промені застосовують у різних сферах.

За їх допомогою можна виявити дефекти в різноманітних виробах, наприклад, виготовлених із металу. У матеріалознавстві та хімії рентгенівські промені використовують для вивчення складу речовини на атомному рівні.

В аеропортах рентгенівське випромінювання дає змогу побачити, що знаходиться всередині валіз пасажирів, адже іноді там можуть бути дуже небезпечні предмети.

Інші новини науки