Парадокс туманності Оріона розгадано: із наймасивнішою зіркою сталося щось несподіване

Туманність Оріона — це одне з найближчих до нас місць утворення нових зірок. Деякі молоді зірки в цій туманності оточені протопланетними дисками з газу та пилу: у них формуються планети. Вчені давно хотіли зрозуміти, чому здається, що ці диски виглядають молодшими, ніж самі зірки. Нарешті так званий парадокс туманності Оріона вирішено. Результати дослідження опубліковано в журналі Astronomy & Astrophysics, пише Phys.

Випромінювання наймасивнішої зірки в туманності Оріона під назвою Тета 1 Оріона С, яка в 33,5 рази масивніша за Сонце, змушує протопланетні диски втрачати масу. Вони втрачають масу настільки швидко, що, з огляду на вік зірок (близько 1 мільйона років), вони мали б зникнути вже давно.

З іншого боку, протопланетні диски в туманності Оріона через рух газу стрімко розширюються. Якщо розрахувати швидкість цього процесу у зворотному напрямку, то вийде, що протопланетні диски сформувалися лише кілька сотень тисяч років тому. Таким чином, зірки, навколо яких вони знаходяться, виявляються значно старшими, ніж протопланетні диски. Але цього не може бути. Це називається парадоксом туманності Оріона.

Тепер астрономи вважають, що можуть розгадати дві загадки знаменитої туманності. На їхню думку, зірка Тета 1 Оріона С виникла в результаті злиття двох зірок, які оберталися навколо спільного центру мас. Згідно з дослідженням, гравітаційний вплив третьої зірки, що проходила поруч, призвів до нестабільності подвійної зоряної системи. Це спричинило зіткнення двох зірок.

Якщо це злиття відбулося кілька сотень тисяч років тому, то світність утвореної зірки, тобто кількість світла, яке вона випромінює, мала б різко зрости саме з того моменту. Комп’ютерне моделювання підтвердило цей сценарій.

До зіткнення обидві зірки випромінювали менше енергії, що дозволило протопланетним дискам зберегтися протягом тривалішого часу. Після злиття випромінювання нової зірки різко зросло, що спричинило швидку втрату маси протопланетними дисками.

Вчені дійшли висновку, що стрімке розширення газових оболонок деяких зірок у туманності Оріона також пов’язане з процесом утворення центральної масивної зірки.

За словами астрономів, дослідження показує, що зіткнення зірок можуть відбуватися набагато частіше, ніж вважалося раніше, і мати далекосяжні наслідки. Такі зіткнення можуть мати значний вплив на середовище, в якому формуються зірки та планети.

Інші новини науки

• Усе не так, як у людей: навіть Чумацький Шлях виріс "догори ногами" і тепер страждає від цього.
• Дослідники розробили найбільшу та найдетальнішу симуляцію раннього Всесвіту.