Історія почалася у 2001 році, коли з зоопарку в місті Бург-Штаргард у Мекленбурзі втекло кілька валлабі Беннетта. Це сумчасте ссавець середнього розміру з родини кенгурових.
Самець валлабі та дві самки, мабуть, вирішили, що життя серед садово-городніх ділянок, лісів і луків цілком прийнятне, пише Фокус.
Маленькі "емігранти" ласували пагонами квасолі та бутонами троянд, грілися на сонці на схилах пагорбів і завели потомство. До 2004 року в цій місцевості налічувалося, ймовірно, від семи до восьми валлабі, що жили на волі. Ця невелика група кенгуру проіснувала в Німеччині 10 років.
У довгостроковій перспективі це могло б навіть увінчатися успіхом. Тварини непогано переносили німецькі зими, знаходили достатньо їжі та розмножувалися. Спочатку їхньою головною проблемою був вкрай обмежений генофонд. Однак це зовсім не означає неминучий кінець популяції: за сприятливих умов вона цілком могла б проіснувати ще багато поколінь.
Приклад острова Мен показує, наскільки успішним може бути такий сценарій. Там із втікачів-валлабі також сформувалася дика популяція, яка з часом зросла до понад тисячі особин. М'які зими, достаток їжі та практично повна відсутність великих хижаків перетворили острів на маленьку Австралію посеред Ірландського моря.
Однак у Бург-Старгарді було те, чого не виявилося на острові Мен — вовки. Зрештою, невелику популяцію німецьких кенгуру з’їли вовки, які є місцевими хижаками, що мешкають у лісах Німеччини вже століттями.
Інші новини науки
- Найгрізніший хижак на Землі: названо істоту, яка вселяє жах у ведмедів і пум. Дика природа Північної Америки може бути досить небезпечним місцем, але вчені виявили, що у світі є набагато грізніший хижак, ніж місцеві пуми та ведмеді.
- Найзагадковіші хижаки у світі перетинають океани, переслідуючи здобич: безпрецедентна гонитва. Вчені спостерігали за косатками понад 20 років і виявили, що хижаки здатні на безпрецедентні запливи — кити долають величезні відстані заради здобичі.