Розділи
Матеріали

Археологи виявили першу в історії людину, яка загинула від удару списом (фото)

Андрій Кадук
Археологи виявили першу в історії людину, яка загинула від удару списом | Фото: NYT

Вчені вважають, що смертельно поранений неандерталець може бути найдавнішим прикладом людини, яка загинула внаслідок удару списом.

Неандерталець, який жив 75 000 років тому, отримав смертельний удар списом. Зброя пронизала життєво важливі органи, що призвело до майже миттєвої смерті. Невідомо, чи був цей удар навмисним чи випадковим. Також незрозуміло, чи завдав удару неандертальцю представник його виду, чи представник Homo sapiens. Результати дослідження опубліковано в журналі Scientific Reports, пише IFLScience.

У печері Шанідар в Іраку археологи виявили останки неандертальця, який жив приблизно 75 000 років тому і помер у віці 45 років. Цю особину назвали "Шанідар А".

Вченим вдалося ідентифікувати кістки правої кисті, два ребра з лівого боку, фрагмент ребра з правого боку та сім зубів, деякі з яких були розколоті. Також було виявлено лопатку з чітким круглим отвором діаметром близько 15 міліметрів, який залишилося від спису.

Печера Шанідар
Фото: IFLS

Дослідники вважають, що їм вдалося виявити найдавніший випадок загибелі людини від удару списом, а отже, це один із найраніших прикладів смерті внаслідок насильства з боку іншої людини. Однак вчені не можуть стверджувати, чи був удар нанесений навмисно, чи це сталося випадково. Також невідомо, хто завдав удару: інший неандерталець чи представник Homo sapiens.

Існують свідчення того, що неандертальці використовували списи ще 400 000 років тому. Довгий час залишалося незрозумілим, чи слугувала ця зброя виключно для полювання, чи ж за її допомогою вирішувалися конфлікти. Нове відкриття показує, що обидві версії можуть бути правильними.

Неандерталець, який жив 75 000 років тому, отримав смертельний удар списом
Фото: IFLS

За словами вчених, 75 000 років тому в цьому регіоні разом із неандертальцями мешкали представники Homo sapiens. Відомо, що між цими двома видами траплялися статеві контакти, але вони могли й ворогувати між собою. З іншого боку, не виключено, що неандертальці не були пацифістами і вирішували конфлікти за допомогою зброї.

Також цілком можливо, що "Шанідар А" отримав смертельне поранення під час полювання на мамонтів: просто хтось із його родичів промахнувся.

І все ж розташування отвору на лопатці вказує на умисне вбивство. Такий отвір міг утворитися, якщо нападник цілився списом прямо в серце.

Аналіз останків також показав, що неандерталець за життя отримав ще одну важку травму. Дослідження зубів показало, що за рік до того, як він отримав смертельне поранення від удару списом, йому завдали удару тупим предметом по обличчю. У результаті багато зубів "Шанідара А" були розколоті, але він, ймовірно, вже не міг їсти тверду їжу. З огляду на те, що індивід прожив ще рік після такої травми, ймовірно, про нього піклувалися його родичі, останки яких також були виявлені в печері.

Можливо, неандерталець зазнав за життя набагато більше травм, але вчені виявили занадто мало кісток, щоб стверджувати це напевно.

Інші новини науки