В океані відбувається щось дивне: загадкові істоти подорожують верхи на гігантських павуках

Найглибші шари океану — неймовірно суворе місце: світло майже не проникає сюди, рівень кисню мінімальний, а тиск настільки великий, що буквально прагне розчавити все живе. Однак навіть у таких умовах життя знаходить безліч способів процвітати, і тепер вчені отримали нові докази цього, пише Science Alert.

Іноді йдеться про еволюційну адаптацію, що дозволяє отримувати енергію з хімічних сполук вулканічного походження замість сонячного світла; а іноді — про здатність світитися у вічній темряві, щоб привабити здобич; іноді стратегія полягає в пошуку "найкращого друга", який допоможе вижити. На глибині тисяч метрів у південно-східній частині Тихого океану вчені зафіксували саме такий союз.

У новому дослідженні вчені використовували дистанційно керований підводний апарат і помітили дещо цікаве: кілька крихітних ракоподібних, амфіпод (Mesopleustes abyssorum), міцно трималися за довгоногих гігантських морських павуків (Colossendeis colossea), що пересувалися по морському дні.

Сам по собі цей факт вже є незвичайним, але вчені вже двічі спостерігали подібну поведінку: з різницею у чотири дні та на відстані близько 225 кілометрів один від одного. Це вказує на те, що така поведінка не була випадковою, а амфіподи, ймовірно, спеціально шукали гігантських павуків. Однак вчені вважають, що ракоподібні, ймовірно, отримують щось більше, ніж просто безкоштовний транспорт: такий незвичайний союз здатний слугувати одночасно засобом пересування та місцем для пошуку партнера для спарювання. Втім, вчені погоджуються, що існує певна ймовірність того, що така взаємодія була лише випадковістю.

Автори зазначають, що Mesopleustes abyssorum є цікавою загадкою серед своїх родичів: ці ракоподібні погано плавають і у них відсутня стадія планктонної личинки, яка зазвичай допомагає видам поширюватися на великі відстані з океанічними течіями. І все ж цей вид широко поширений у Тихому, Атлантичному, Індійському та Південному океанах на глибині від 690 до 3500 метрів. Це вражаюче великий ареал для істоти, яка, здавалося б, погано пристосована до далеких переміщень.

Спостереження показують, що амфіподи міцно чіпляються за лапки морських павуків, використовуючи довгі, схожі на кігті вирости на кінцях своїх кінцівок. Причому хватка настільки сильна, що ракоподібні не послабили її, навіть коли гігантських павуків підняли на поверхню. Вчені вважають, що така поведінка може бути свідомою стратегією амфіпод.

Інші новини науки

• Найвіддаленіше місце у світі виявилося не таким вже й незайманим: тут виявили щось тривожне
• Сторічна бомба уповільненої дії отруює Північне море: хто помістив її туди