Від ембріона в яйці до дорослої особини: картину розвитку динозавра відтворили вперше в історії

Зразок MOR 246-11 — надзвичайно цінна скам’янілість, що являє собою мінералізовані останки динозавра, який не зміг вилупитися з яйця. Ці скам’янілі останки дають рідкісну можливість поглянути на ранній розвиток одного з найзагадковіших динозаврів у палеонтології, пише IFLScience.

Відомо, що зразок MOR 246-11 також відомий як троодон, або Troodon formosus, і є чудовим прикладом того, наскільки складною може бути таксономія під час роботи з давніми рештками. За словами вчених, динозавр отримав свою назву завдяки єдиному зубу, знайденому в 1856 році, що значно ускладнює ідентифікацію нечисленних решток.

Вченим потрібно було більше скам’янілостей — на щастя, формація Ту-Медісін у Західній Монтаці надала науці все необхідне. Відкладення, що датуються пізнім крейдяним періодом (82–74 мільйони років тому), являють собою скам’янілі відкладення озер і струмків того часу, коли формувалися Скелясті гори. Вони славляться винятковою збереженістю рідкісних решток динозаврів, зокрема рідкісного ембріона, який досі перебуває в яйці.

У результаті вчені отримали нову колекцію скам’янілостей, що належать до троодона. Це захоплююча новина для динозавра, останків якого історично було небагато, і навіть більше. Фактично, палеонтологи змогли дослідити зміни в його скелетних останках від ембріонального до дорослого стану, продемонструвавши, як він розвивався з плином часу.

Автори дослідження зазначають, що їм вперше в історії вдалося детально описати весь скелет троедона. Наразі вчені все ще зосереджуються на особливостях росту тазових і гомілкових кісток, але в роботі містяться описи хребетного стовпа, передніх кінцівок і черепа. Аналіз викопних решток із формації Ту-Медісін виявив закономірність росту, яка відбувалася на послідовних етапах, що передбачає обмежений вплив факторів навколишнього середовища на ріст цих динозаврів. Цікаво, що у дорослих особин також були міцніші кістки та коротші кінцівки порівняно з молодими, що може вказувати на певну поведінку за життя.

За словами співавтора дослідження, професора Університету штату Монтана, доктора Девіда Варріккіо, молоді особини можуть бути дещо спритнішими та легшими на ногах порівняно з дорослими особинами. Результати аналізу вказують на те, що дорослі особини були більш м’язистими. Ймовірно, це пов’язано з тим, що молоді особини були більш схильні тікати від небезпек або загроз, тоді як дорослі краще підготовлені до сутичок або полювання на більшу здобич.

Зазначимо, що дослідження також показали, що троодони належали до прицеподібних динозаврів, пересувалися на двох ногах і дещо нагадували велоцирапторів. У них також був вражаючий кіготь на другому пальці та великий мозок.

Інші новини науки

• Найдавніша головоломка Землі: загублений суперконтинент зібрали по шматочках через 550 млн років
• В океані відбувається щось дивне: восьминога, що катається верхи на дельфіні, зняли на відео