Розділи
Матеріали

Найгрізніший хижак на Землі: названо істоту, яка вселяє жах у ведмедів і пум (відео)

Тая Кітова
Ведмеді в Північній Америці уникають зустрічей з людьми | Фото: Forest Service photos

Дика природа Північної Америки може бути досить небезпечним місцем, але вчені виявили, що у світі є набагато грізніший хижак, ніж місцеві пуми та ведмеді.

Північна Америка є домівкою для одних із найгрізніших хижаків у світі — чорних і бурих ведмедів, здатних розірвати людину одним ударом могутньої лапи, а також пум, які майже безшумно пересуваються на м’яких лапах. Більшість туристів побоюються одного з цих грізних хижаків, але дослідження показують, що в цьому регіоні є хижаки, які наводять страх навіть на ведмедів і пум, пише Science Alert.

За словами вчених, мова йде про нас — людей. Спостереження показують, що насправді напади ведмедів і пум на людей настільки рідкісні, що в Північній Америці для людини навіть ймовірність потрапити під удар блискавки значно вища. Вчені не знають, з чим це пов’язано, але вважають, що пуми та ведмеді докладають неймовірних зусиль, щоб триматися подалі від людей, коли це можливо.

Еколог з Єльського університету Освальд Шмітц вважає, що ці відкриття змінюють наше уявлення про конфлікт між людиною та хижаками. Статистика свідчить про те, що в Північній Америці бурі ведмеді (Ursus arctos), як правило, нападають у середньому на 11,4 людини на рік. Водночас пуми (Puma concolor) нападають лише на 4–6 осіб на рік, а частота нападів чорних ведмедів (Ursus americanus) невідома, але в період з 1900 по 2009 рік було задокументовано всього 63 випадки загибелі людей від нападів чорних ведмедів. Для порівняння: у США та Канаді щороку від удару блискавки страждають понад 500 осіб.

Чому ж напади трапляються так рідко? Результати двох досліджень показали, що пуми та ведмеді не просто реагують на появу людей. Натомість вони активно змінюють свою поведінку, щоб уникати нас. Наприклад, у дослідженні, проведеному під керівництвом біолога-дослідника дикої природи Філіпа Манкліка з Лісової служби Міністерства сільського господарства США, вчені зосередилися на вивченні чорних і бурих ведмедів, які харчуються вздовж лососевих струмків на південному сході Аляски.

Під час дослідження вчені відтворювали записи криків чайок, звуків позашляховиків або людських голосів, коли наближалися ведмеді. Камери фіксували те, що відбувалося далі. Результати показують, що ведмеді вдвічі частіше тікали, почувши звуки транспортних засобів, порівняно з тим, коли вчені відтворювали звуки чайок. Більше того, від звуків людських голосів ведмеді тікали в 10 разів частіше. Це має наслідки, що виходять далеко за межі взаємодії ведмедів і людей.

Справа в тому, що ведмеді забирають спійману здобич у навколишні ліси, залишаючи після себе рештки, що розкладаються, які сприяють збагаченню ґрунту. Порушення цього перенесення поживних речовин спричиняє ланцюгову реакцію на інші екосистемні процеси.

У іншому дослідженні, проведеному вченим-екологом Джоном Морганом із Каліфорнійського університету, вчені проаналізували дані GPS за 6 років, зібрані у 36 мічених диких пум у горах Санта-Круз. Далі вчені зіставили ці дані з даними додатка для відстеження фізичної активності, що дозволило визначити, де і коли люди ходили пішки, їздили на велосипедах та користувалися стежками.

Результати показали, що пуми не просто реагували на присутність людей, а й передбачали, де і коли людська активність буде інтенсивною — вони також уникали цих місць. Однак навіть коли пуми мешкали в районах із високою людською активністю, вони не ставали більш схильними до нападів. Простіше кажучи, результати обох досліджень показують, що хижаки, схоже, роблять усе, щоб уникнути зустрічі з людьми.

Інші новини науки