Археологи знайшли печеру ритуалів у Австралії: докази ховалися серед попелу (фото)

Упродовж щонайменше 25000 років люди неодноразово заносили рослини у віддалену печеру на південному сході Австралії з причин, що виходили за межі повсякденного виживання. Нове дослідження показало, що рослини приносили у печеру Клоггс не стільки для їжі, укриття чи господарських потреб, пише Arkeonews.

Мікроскопічні докази вказують на те, що рослини навмисно транспортували та спалювали у ретельно контрольованих вогнищах, що підтверджує гіпотезу про те, що печера слугувала місцем для проведення обрядових практик та ритуалів.

Дослідники вивчали фітоліти — крихітні кремнієві структури, що утворюються всередині рослин і можуть зберігатися ще довгий час після того, як рослини зникли. Аналіз охоплював відкладення, що охоплюють період близько 25000 років, і виявив, що люди неодноразово заносили в печеру цілі трави. Фітоліти походили з листя, стебел та квітучих частин, що свідчить про те, що збирали цілі рослини, а не лише їстівне насіння.

Дослідники також виявили почорнілі фітоліти, які зазнали змін під впливом тепла. Ці мікроскопічні залишки зустрічалися у всіх археологічних шарах, але повністю відсутні у збережених екскрементах опосумів, досліджених у ході роботи. Ця відмінність допомогла відокремити свідчення людської діяльності від рослинного матеріалу, природним чином занесеного тваринами.

Повторна поява обпалених фітолітів свідчила про те, що люди регулярно приносили рослини до печери та використовували там вогонь упродовж тисячоліть. Хоча ці свідчення не вказують на якусь одну церемонію, що повторювалася незмінно з плином часу, вони демонстрували тривалий зв'язок між обраними рослинами, контрольованим спалюванням та самою печерою.

У печері дослідники виявили багато тонких шарів попелу з дуже невеликою кількістю вугілля. Це свідчить про те, що у вогнищах переважно спалювали м'які трави, а не великі обсяги деревини. Дані фітолітів підтвердили цю закономірність: трави становили більшу частину рослинних решток, тоді як деревні рослини зустрічалися лише зрідка. Дослідники дійшли висновку, що трави, ймовірно, обирали для культурних спалювань, які залишали неглибокі відкладення попелу на підлозі печери.

Лише невеликий відсоток фітолітів мав сліди інтенсивного нагрівання, що вказує на те, що багато вогнищ горіли при відносно низьких температурах. Можливо, це були не звичайні вогнища для приготування їжі, а вогнища, розпалені з метою отримання попелу або диму.

Ця інтерпретація збігається з історичними записами, що описують традиції народу Гунай-Курнай, у яких трава, попіл та деревне вугілля відігравали важливу роль під час обрядів ініціації, лікувальних практик, магічних ритуалів та інших спеціальних дій. Хоча в ході дослідження не вдалося встановити точне призначення кожного вогнища, археологічні дані тісно узгоджуються з цими давніми культурними традиціями.

Печеру Клоггс дедалі частіше розглядають як місце, пов’язане з "мулла-муллунг" — шанованими чоловіками та жінками народу Гунай-Курнай, відомими своїми спеціальними знаннями в галузі зцілення, магії, проклять та духовного світу. Останні знахідки підкріпили цю інтерпретацію, продемонструвавши, що рослини та вогонь упродовж тисячоліть залишалися центральними елементами діяльності всередині печери.

Ці знахідки є одним із найдавніших свідчень взаємозв'язку між людьми, рослинами та культурними традиціями в Австралії. На відміну від випадків, коли рослини використовувалися лише як їжа чи паливо, ці докази свідчать про те, що вони мали тривале культурне та духовне значення.

У поєднанні з археологічними знахідками, історичними записами та знаннями народу Гунай-Курнай це дослідження дало чіткіше уявлення про те, як люди цілеспрямовано використовували вогонь і рослини в печері Клоггс.

Інші новини науки

• Вчені дослідили поховальну маску народу Чанкай, виявлену на старовинній мумії. Цей артефакт був прикрашений справжнім людським волоссям.
• У останні роки існування Західної Римської імперії у Римі заборонили носити довге волосся. На початку V століття імператорський уряд запровадив правила, що регулювали, як люди мали виглядати в межах Риму.