Вчені нарешті потрапили у мегаполіс мая Ель-Єсаль: які секрети ховало це місце (фото)

Місто Ель-Єсаль (El Yesal) лежить у глибині біосферного заповідника Балам-Ку. Раніше його існування підтвердили за допомогою аерозйомки LiDAR, однак повноцінних археологічних досліджень там не проводили, пише Heritage Daily.

Нову експедицію очолив професор Іван Шпрайц із Науково-дослідного центру Словенської академії наук і мистецтв у межах проєкту, схваленого Національним інститутом антропології та історії Мексики (INAH).

"Попри те, що це велике місто, Ель-Єсаль лише коротко відвідували кілька дослідників. Очевидно, що це одне з найбільших міст мая у Центральних низовинах", — зазначив Шпрайц.

Експедиція стала продовженням попереднього етапу досліджень, під час якого археологи знайшли сусіднє місто мая Мінанбе. Під час нового обстеження команда задокументувала головні споруди Ель-Єсаля, серед яких особливо виділяється Великий акрополь. Він був споруджений на квадратній платформі приблизно 150 × 150 метрів, яка піднімалася на 15 метрів над навколишньою місцевістю. На платформі розташовані чотири піраміди, а висота найбільшої з них сягала 27 метрів.

Археолог Атаста Флорес Есківель зазначила, що Великий акрополь має багато спільних рис із відомими центрами мая, зокрема Едзною, особливо в періоди, коли на архітектуру регіону впливали традиції Петена.

Під час розкопок у Великому акрополі та Північному акрополі дослідники знайшли кераміку, яка належить до фаз Мамом і Чиканель. Попередній аналіз показав, що місто заснували між приблизно 600 роком до н. е. та 200 роком н. е. — у середньому та пізньому докласичному періодах.

Археологічні дані також свідчать, що найбільший розвиток Ель-Єсаль пережив у пізній класичний період, приблизно між 600 і 900 роками н. е. Саме тоді тут збудували нові площі, великі громадські споруди та численні штучні тераси в північній частині міста. На навколишніх пагорбах археологи виявили комплекси із земляними валами та терасами, які, ймовірно, виконували оборонну функцію.

Однією з найцікавіших знахідок стала сильно пошкоджена кам'яна стела. За допомогою високоточної фотограмметрії фахівці створили її тривимірну модель і змогли розгледіти деталі, майже непомітні неозброєним оком. На стелі збереглося зображення правителя з церемоніальним жезлом і головним убором, пов'язаним із Йопаатом — богом бурі мая. Епіграфісти припускають, що цей образ міг бути частиною імені або офіційного титулу володаря.

Ще одним важливим результатом стало виявлення незвичних "вкладених комплексів" біля Великого акрополя. Це низькі видовжені споруди, розташовані у вигляді прямокутних або круглих концентричних контурів. Подібні об'єкти відомі в Калакмулі, а археологи припускають, що вони могли використовуватися як ринки, де відбувалася торгівля та обмін товарами. Якщо ця версія підтвердиться, дослідники отримають більше інформації про економічне життя великого міста мая.

Роботи проводилися у співпраці з місцевою владою та адміністрацією біосферного заповідника Балам-Ку, який входить до Великого біокультурного коридору лісів мая. За словами Шпрайца, це дослідження стало основою для майбутніх розкопок Ель-Єсаля. Археологи вважають, що місто було важливим регіональним центром і підтримувало зв'язки з такими великими містами, як Калакмуль, Баламку та Уїцильна.

Інші новини науки

• У Вільнюсі, Литва, представили колекцію королівських регалій, які вважалися втраченими під час Другої світової війни. Артефакти належали польському королю і великому князю литовському Олександру Ягеллончику, а також королевам Єлизаветі Баварській та Варварі Радзивілл.
• У Туреччині археологи виявили скарб з 50 перських золотих монет. Згідно історичних записів, цієї суми було достатньо, щоб забезпечити платнею упродовж місяця одразу 50 солдатів.