Розділи
Матеріали

Від древньої церкви до Дому диявола: у Судані знайшли незвичайні наскельні малюнки (фото)

Ася Небор-Николайчук
Археологи виявили древні малюнки на півночі Судану | Фото: Antiquity

На півночі Судану вчені виявили висічене у скелі зображення людини в натуральну величину. Різьблення, ймовірно, зображує стародавнього нубійського правителя, але через довгий час після її створення християнська громада збудувала церкву навколо тієї самої скелі.

Дослідники, які вивчали район Місееда в регіоні Махас, обстежили майже 300 археологічних пам'яток навколо Третього катаракту Нілу. Їхня робота виявила сліди доісторичного поселення, ритуальної діяльності та середньовічного християнства, пише Arkeonews.

Найбільш вражаючий пам'ятник розташований на ділянці MAS.021. Велика фігура людини покриває частину гранітного валуна і, судячи з усього, була висічена приблизно в натуральну величину. Дослідники припустили, що вона може зображати нубійського правителя, пов'язаного з культурами Керми або Куші.

Вчені обстежили майже 300 археологічних пам'яток навколо Третього катаракту Нілу
Фото: Antiquity

Такі великі наскельні різьблення рідко зустрічаються в Нубії. Дослідники порівняли фігуру з Місееди з монументальним зображенням мероїтського царя Шеркарера в Гебель-Кейлі. Цей різьблений образ пов'язують із королівською владою на околиці королівства. Схожість дає підстави припустити, що пам'ятник у Місееді також мав політичне чи культурне значення у прикордонній місцевості.

На граніті навколо фігури міститься багато інших різьблених зображень. Археологи зафіксували великі зображення лева, слона та, ймовірно, носорога, а також менших тварин — великої рогатої худоби. Пізніші відвідувачі додали хрести, кораблі та людські фігури. Ці знахідки свідчать про те, що різні спільноти поверталися до цієї місцевості й залишали після себе нові символи.

Кераміка свідчить про те, що регіон Махас перебував на стику північних і південних нубійських традицій
Фото: Antiquity

Приблизно до VII століття християнська громада збудувала на цьому місці церкву. Будівельники включили набагато давнішу різьблену скелю в архітектурний ансамбль церкви, замість того щоб її видалити. Кераміка з цієї місцевості також пов'язує Місееду з ранньохристиянськими королівствами Нубії, зокрема з Нобадією та ранньою Макурією.

Кераміка також свідчить про те, що регіон Махас перебував на стику північних і південних нубійських традицій. Докермська та кермська кераміка містила риси, пов'язані з обома регіонами, тоді як пізніші предмети відображали мінливі регіональні зв'язки.

Дослідники поєднали археологічні дослідження з аналізом наскельного мистецтва та етнографічними дослідженнями. У ході роботи було досліджено не лише матеріальні залишки, а й традиції, що залишалися пов'язаними з цим ландшафтом після середньовічного періоду.

Місцеві перекази пов'язують Місееду із золотом, духами, чудесами та прокляттями
Фото: Antiquity

Ця місцевість досі відома під назвою "Бейт Шейтан", що означає "Дім диявола". Місцеві перекази пов'язують Місееду із золотом, духами, чудесами та прокляттями. Церква та розташована неподалік фортеця Діффі Аліркі колись вважалися місцями, які могли бути як чудодійними, так і небезпечними.

Місееда показує, як одне й те саме місце може трансформуватися: від об'єкту, пов'язаного з королівською владою, на християнський центр, а згодом — на місце, де зародилися місцеві перекази про надприродні сили.

Інші новини науки