Холодильники та аерозолі виявилися не причетними: названо справжню причину утворення озонової діри
Вперше озонову діру було виявлено у 1985 році. Дослідження того часу припускали, що вона почала формуватися в 1970-х роках через хлорфторвуглеці (ХФВ). Але нещодавні дані показали, що в попередніх аналізах була допущена помилка.
Нове дослідження показало, що перші ознаки виснаження озонового шару Землі з’явилися ще в 1957 році. По суті, вченим знадобилося близько 30 років, щоб розробити засоби моніторингу атмосфери, які дозволили виявити діру, пише Gizmodo.
Але на цьому несподіванки не закінчуються. Також вчені з’ясували, що перша ознака витончення озонового шару з’явилася не в Антарктиці, як раніше вважалося, а у верхній стратосфері тропіків. Більше того, це витончення було спричинене не ХФУ, а зовсім іншою промисловою хімічною речовиною під назвою тетрахлорметан. У 1930-х роках його використовували для хімчистки та знежирення.
"Той факт, що виснаження озонового шару відбулося вже наприкінці 1950-х років, тобто набагато раніше, ніж я припускала, просто вразив мене. Виявилося, що існувала інша сполука, яка спричиняла виснаження озонового шару набагато раніше, ніж ХФУ. Це стало великим сюрпризом", — заявила провідна авторка дослідження Сьюзан Соломон із Массачусетського технологічного інституту.
Як відомо, озоновий шар розташований у стратосфері на висоті 11–50 км. Він виконує роль природного сонцезахисного щита Землі, блокуючи більшу частину шкідливого ультрафіолетового випромінювання.
У середині 1970-х років дослідники припустили, що ХФУ можуть руйнувати озоновий шар, але прямих доказів того, що це дійсно відбувається, не було. Після того, як вчені виявили озонову діру, до Антарктиди було відправлено наукові експедиції для вимірювання складу стратосфери. Зрештою, вчені дійшли висновку, що саме ХФУ є причиною виснаження озонового шару.
Відтоді було вжито глобальних заходів щодо скорочення викидів ХФУ, після чого озонова діра дійсно почала зменшуватися. Але тепер вчені вважають, що інша хімічна речовина руйнувала озоновий шар задовго до виявлення озонової діри.
Команда вчених провела уявний експеримент, у якому було враховано наявні можливості моніторингу атмосфери у 1950 році. Дослідники використовували моделювання для імітації атмосферної хімії за останні 76 років. Вони з’ясували, що найперші ознаки виснаження озонового шару можна було б виявити над тропіками вже до 1957 року.
Єдиним хімічним забруднювачем, який міг би це пояснити, є чотирихлористий вуглець.
"Це єдина озоноруйнівна речовина, концентрація якої почала зростати так рано. Ми почали використовувати чотирихлористий вуглець у 1930-х роках як засіб для хімчистки та знежирювальний розчинник. ХФУ ми почали використовувати значно пізніше", — зазначають автори дослідження.
На щастя для озонового шару, використання тетрахлорметану у споживчих товарах було заборонено у 1970-х роках через побоювання щодо здоров’я, а згодом його застосування було ще більше обмежено Монреальським протоколом у 1990 році.