Ці місця в океанах оповиті таємницею: що відомо про загадкові блакитні діри (фото)

Хоча на перший погляд блакитні діри можуть здаватися простими, ці отвори містять унікальні екосистеми, незвичайні геологічні утворення та наукові загадки, які дослідники лише починають вивчати, пише IFLScience.

За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA), "попри їх потенційну важливість для загальної екосистеми океану, про блакитні діри відомо дуже мало". Їх входи часто вузькі, їх важко знайти, а іноді вони знаходяться на глибині сотень метрів під поверхнею океану. Як результат, багато блакитних дір залишаються не відкритими.

Серед найвідоміших прикладів — Велика блакитна діра в Белізі, "Зелений банан" у Мексиканській затоці, "Драконова діра" поблизу Китаю та "Таам Джа" біля узбережжя Мексики. Однак дослідники вважають, що багато інших залишаються прихованими.

NOAA зазначає, що деякі отвори настільки малі, що навіть автоматизовані підводні апарати ледве можуть у них проникнути. Цікаво, що багато найперших повідомлень про блакитні діри надходили не від вчених, а від рибалок та дайверів-аматорів.

Дослідники, які вивчали ці утворення, часто описують їх як підводні острівці життя. У 2020 році вчена Емілі Холл очолила експедицію до "Зеленого банана" і описала блакитні діри як "оази" в океані. Території навколо деяких блакитних дір можуть здаватися відносно порожніми, проте морське життя стає дедалі багатшим ближче до отворів.

Холл пояснила: "Якщо ви плаваєте далі від ям [біля Флориди], там досить безлюдно — на дні Мексиканської затоки майже нічого немає. Але коли ви наближаєтеся, ви бачите м'які корали та морську траву, а коли допливаєте до ями, вона просто вибухає життям, це дійсно дивовижно".

Це багате біорізноманіття приваблює як вчених, так і дайверів. Професійна підводна фотографка Крістін Патеракіс згадувала, що бачила морських черепах, місячних медуз, барракуд, дельфінів та величезні косяки риб навколо "Зеленого Банана".

Проте умови різко змінюються з глибиною. Морський дослідник Джим Култер зазначив, що різноманіття риб і рослин поступово зменшується в міру занурення дайверів. Зрештою, середовище стає темнішим, холоднішим і набагато менш сприятливим для більшості форм життя.

Однією з причин, чому блакитні діри залишаються загадковими, є те, що спуск до їх найглибших точок може бути надзвичайно небезпечним. Наприклад, Велика блакитна діра простягається приблизно на 125 метрів у глибину. Дайверам зазвичай рекомендують не занурюватися глибше ніж на 40 метрів через серйозні ризики для здоров’я.

Серед цих небезпек — азотний наркоз, стан, який іноді називають "екстазом глибин" або "глибинним сп'янінням". У міру зростання тиску під водою азот впливає на нервову систему і може погіршувати здатність до критичного мислення. Це відчуття часто порівнюють із станом сп'яніння, що робить глибокі занурення особливо небезпечними.

Ці ризики призвели до трагічних відкриттів. Під час експедиції 2018 року на дно Великої Блакитної Діри пілот підводного човна та дослідниця Еріка Бергман повідомила про знахідку останків двох дайверів, які раніше зникли там. Вона розповіла: "Ми повідомили місцеві органи влади, і всі погодилися залишити їх у спокої. Вони спочивають з миром".

Ще одним сумнозвісним місцем є блакитна діра в Червоному морі біля узбережжя Єгипту. Попри свою популярність серед туристів, її вважають одним із найнебезпечніших місць для дайвінгу у світі, де за роки зафіксовано десятки смертельних випадків.

На ще більших глибинах рівень кисню часто падає майже до нуля. У таких умовах великі тварини не можуть вижити. Натомість дослідники знаходять мікроби, крихітних черв’яків, відомих як нематоди, та останки тварин, які потрапили в діри й не змогли втекти.

Вчені задокументували кілька незвичайних відкриттів. Настасія Патін, дослідниця, пов’язана з Університетом Маямі та NOAA, повідомила, що дайвери знайшли двох мертвих риб-пилок на дні "Амберджек-Хоул". Тварини не мали ознак травм і, ймовірно, загинули після потрапляння у води з низьким вмістом кисню.

Велика блакитна діра містить ще одну вражаючу особливість, яку іноді називають "кладовищем раковин". Тисячі мушель, схоже, накопичилися біля входу, де морські равлики, ймовірно, прослизнули в глибші ділянки і зрештою задихнулися в середовищі, збідненому киснем.

Попри ці суворі умови, вчені продовжують відкривати дивовижні форми життя. Патін описала виявлення в "Амберджек-Хоул" мікробіологічної спільноти, в якій переважав маловивчений вид архей. Примітно, що цей мікроорганізм становив близько 60 відсотків спільноти, попри відсутність багатьох генетичних ознак, які, як очікували дослідники, мали б бути притаманні організмам, що живуть в умовах низького вмісту кисню та високої концентрації сульфідів.

Хоча багато чого залишається невідомим, кожна експедиція приносить нову інформацію. У цих підводних утвореннях приховані підказки про біологію, геологію, історію клімату та межі самого життя. У міру продовження роботи вчених блакитні діри можуть допомогти відповісти на деякі з найгостріших питань про океан і відкрити частини планети, які століттями залишалися недосяжними.

Інші новини науки

• Вчені дослідили, як генетика може впливати на спілкування. У недавньому дослідженні вчені ввели мишам специфічну для людини версію гена NOVA1, пов’язаного з роботою мозку, і спостерігали помітні зміни у голосовій поведінці тварин.
• Вчені виявили раніше непомічену лінію симетрії Землі, яка розділяє планету на східну та західну половини. Це відкриття може допомогти дослідникам краще зрозуміти, як кліматична система зберігає рівновагу.