Цю фортецю неподалік України дійсно збудували тевтонці: нове відкриття у Румунії (фото)
Руїни фортеці Фельдіоара на південному сході Трансильванії, Румунія, вже давно пов’язують з лицарями-хрестоносцями, які колись контролювали цей прикордонний регіон Угорського королівства. Нове дослідження надало переконливі докази на підтвердження цієї гіпотези.
Дослідники вивчили найдавніші кам'яні споруди фортеці Фельдіоара, також відомої як Марієнбург, і виявили, що вони датуються початком XIII століття. Цей період збігається з роками, коли Тевтонські лицарі правили регіоном, з 1211 по 1225 рік, пише Arkeonews.
Фелдіоара стоїть на плато з видом на річку Олт, звідки відкривається краєвид на навколишню місцевість та сусідні Карпатські гори. У Середньовіччі цей регіон слугував важливою прикордонною зоною між Королівством Угорщини та землями, контрольованими куманами.
Історичні записи свідчать, що у 1211 році король Угорщини Андраш II запросив тевтонських лицарів оселитися в цьому районі. Їхнім завданням було захищати кордони королівства від нападів. Раніше археологи виявили середньовічні стіни, церкву, вежі, пряжки, вуздечки та інші артефакти, пов’язані з тим періодом. Однак ніколи не було достатньо доказів, щоб підтвердити, що сама фортеця була збудована хрестоносцями.
Нове дослідження зосередилося на 13 зразках вапняного розчину, взятих із найстаріших частин фортеці під час реставраційних розкопок. Датувати розчин може бути складно, оскільки з часом він поглинає вуглекислий газ і на нього можуть впливати пізніші ремонти.
Для підвищення точності дослідницька група проаналізувала крихітні частинки кальциту в розчині та застосувала передові методи аналізу, зокрема FT-спектрометрію та радіовуглецеве датування.
Кілька зразків із найдавніших стін та фундаментів західної вежі дали дати, що збігаються з періодом тевтонського панування. Це вказує на те, що перші кам’яні укріплення у Фельдіоарі були збудовані під час правління Тевтонського ордену в цьому регіоні.
Ці знахідки також дають уявлення про амбіції Тевтонського ордену. Організація виникла під час Третього хрестового походу як братство госпітальєрів, що служило християнським паломникам у Святій Землі. Згодом вона перетворилася на потужну військову та релігійну інституцію зі зростаючим політичним впливом.
Спочатку король Андраш II дозволив ордену звести оборонні споруди вздовж кордону. Однак, згідно з середньовічними джерелами, лицарі розширили свої володіння за межі відведеної їм території, увійшли на землі за Карпатами, звернулися по захист до папи та почали будувати кам’яні укріплення. Ці дії викликали занепокоєння в угорській короні, яка розглядала їх як ознаки зародження незалежної держави. У 1225 році, лише через чотирнадцять років після їхнього прибуття, тевтонські лицарі були вигнані з Трансільванії.
Хоча їхня присутність була нетривалою, дослідження показує, що їхня будівельна діяльність залишила тривалий слід у ландшафті. Фельдіоара не була побудована за один період. Археологічні дані вказують на те, що це місце було заселене з доісторичних часів і продовжувало розвиватися протягом багатьох середньовічних етапів.
Дослідники також знайшли ознаки того, що церква всередині фортеці може датуватися періодом до прибуття тевтонських лицарів й, можливо, збудована ранніми саксонськими поселенцями. Інші етапи будівництва, здається, пов’язані з цистерціанським орденом, який отримав це місце у 1240 році. Упродовж XIV та XV століть було додано додаткові вежі та міцніші оборонні стіни, а подальші модифікації тривали аж до раннього нового часу.
Ця історія показує, як різні спільноти формували фортецю упродовж століть. Те, що починалося як прикордонна фортеця, поступово стало частиною ширшої мережі укріплених поселень по всій Трансільванії.
Найважливіший висновок дослідження полягає в тому, що найдавніші кам’яні оборонні споруди Фельдіоари тепер можна пов’язати з періодом Тевтонського ордену. Це надає цінні докази для розуміння того, як військово-релігійні ордени розширювалися зі східного Середземномор’я в Європу та засновували укріплені центри вздовж стратегічних кордонів.