https://science.focus.ua/uk/nauka/763082-drevni-instinkti-vplivayut-na-druzhbu-chomu-tak-stayetsya 2026-08-01 https://focus.ua/static/storage/originals/5/9f/5db6b027963f5a17f53b90ed03bce9f5.webp Перше враження про потенційних друзів формується завдяки древнім інстинктам Мисливці-збирачі https://focus.ua/static/storage/originals/0/d6/e48c906f1c9b5a4d912bb171d982ad60.jpg Дружба Хоча дружба розвивається завдяки спільним переживанням, довірі та спільним інтересам, дослідження показало, що мозок продовжує реагувати на якості, які були цінними тисячі років тому https://focus.ua/static/storage/originals/c/8f/c911e5dfcf3d8885cfcc6bc81e4a28fc.jpg Виживання Люди природно тяжіють до рис, які колись допомагали людським групам виживати https://science.focus.ua/uk/nauka/763080-shchos-zhive-znayshli-pid-lodom-antarktidi-takogo-nihto-ne-chekav 2026-08-01 https://focus.ua/static/storage/originals/2/c7/75c4ce6052b47e58d189e863e9976c72.webp Пробуривши шельфовий льодовик Росса вчені виявили дещо неочікуване Фото з камери https://focus.ua/static/storage/originals/4/a2/977d54f690c710cfcd226636aa8f3a24.jpg Амфіпода Амфіподи — це падальники, які харчуються мертвими тваринами, такими як риба, тюлені та пінгвіни https://focus.ua/static/storage/originals/9/c0/a723ba44dd84bf82ad0e4d7c0699ec09.jpg Шельфовий льодовик Росса NASA пробурила свердловину глибиною 183 метрів крізь шельфовий льодовик Росса https://science.focus.ua/uk/nauka/763078-vcheni-zafiksuvali-nebachene-yavishche-vono-stalosya-na-glibini-3-6-kilometra-pid-zemnoyu-koroyu 2026-08-01 https://focus.ua/static/storage/originals/3/30/926d878712527f30e67648e29fa24303.jpg Вчені вперше побачили, як саме формується нова океанічна кора Витік магми https://focus.ua/static/storage/originals/5/c5/4b8af54ec6b494aa70f07eb2197a0c55.png Тектонічні плити Формування дна відбувається, коли тектонічні плити повільно розсуваються, дозволяючи магмі з надр Землі підніматися на поверхню https://focus.ua/static/storage/originals/2/db/1e5f6907143561fcc84e532ac2a9adb2.jpg Магма Як тільки розплавлена порода контактує з холодною морською водою, вона охолоджується і твердне https://focus.ua/static/storage/originals/0/77/25b1bd6a387b6f0542436337e2547770.jpg Формування морського дна Морське дно формується внаслідок розходження тектонічних плит та витікання магми https://science.focus.ua/uk/nauka/763072-temna-materiya-vplivaye-na-robotu-velikogo-adronnogo-kolaydera-shcho-kazhut-fiziki 2026-08-01 https://focus.ua/static/storage/originals/d/7f/a9d791b45b3f0dc16a3a518cc872a7fd.jpg Упродовж років щось впливало на роботу Великого адронного колайдера Детектор ALICE https://focus.ua/static/storage/originals/a/92/d3bd1de2d1e71bfd689a8c04f45eb92a.jpg Великий адронний колайдер Великий адронний колайдер збудували для роботи в надзвичайно чистих і стабільних умовах https://focus.ua/static/storage/originals/6/9f/47c5d17d68465d3c8bff4014587dd9f6.jpg Частина LHC Дослідники порівняли колайдер із "гігантським і надзвичайно делікатним швейцарським годинником" https://focus.ua/static/storage/originals/3/89/8667869e4aeb9893d8d56abb9fbac893.jpg Обладнання Більшість експериментів були спрямовані на пошук крихітних елементарних частинок, але AQN відкривають зовсім іншу можливість https://focus.ua/static/storage/originals/e/88/63daa6f53d12548d0ddff52a8868288e.jpg Детектор У LHC вже використовуються монітори втрат пучка для захисту прискорювача від пошкоджень https://science.focus.ua/uk/nauka/763069-vulkan-masaya-maye-odrazu-dvi-magmatichni-kameri-chi-stanovit-ce-nebezpeku 2026-08-01 https://focus.ua/static/storage/originals/b/e6/9a19f28374a3e269349e7793c5d59e6b.jpg Вулкан Масая має дві окремі магматичні камери Вулкан Масая https://focus.ua/static/storage/originals/3/46/f806a7058620b82be6886dd7448cb463.jpg Виверження Масая постійно виділяє великі обсяги вулканічних газів, особливо діоксиду сірки https://focus.ua/static/storage/originals/3/fc/7c78b6c5c83e70627c7c2e3db2b78fc3.jpg Туристи Безперервна активність, що триває з XVI століття, зробила вулкан популярним туристичним напрямком https://science.focus.ua/uk/nauka/763064-vcheni-porahuvali-kilkist-sribla-u-sonci-navishcho-ce-jim 2026-08-01 https://focus.ua/static/storage/originals/c/63/aa24cb9fe115a7446b5468cce623c63c.webp Вчені перерахували кількість срібла у Сонці Сонце https://focus.ua/static/storage/originals/e/97/a082fa1d9e0208e2477b57350403797e.webp Наукові дані Кожен елемент утворює свій унікальний візерунок https://focus.ua/static/storage/originals/f/5c/00f7b4f22fcb372df974484309ede5cf.jpg Чумацький шлях Нове дослідження допомагає зрозуміти, як саме утворилося срібло та як воно поширилося по Чумацькому Шляху. https://science.focus.ua/uk/nauka/763061-shcho-vidomo-pro-narodi-morya-z-odisseji-nolana-eksperti-vse-poyasnili 2026-08-01 https://focus.ua/static/storage/originals/c/3a/5149c3260eff44c34c3873fa4a2d03ac.png "Народам моря" приписують крах багатьох цивілізацій бронзової доби Народи моря https://focus.ua/static/storage/originals/7/64/a9dc47c5921affbd6a794a64fc10c647.webp Єгипетський рельєф За словами експертів, найпереконливіші письмові свідчення походять з Єгипту https://focus.ua/static/storage/originals/7/bf/18cf078f64a2ea9ada9fa824b7fd2bf7.jpg Древня битва "Народи моря" вже давно пов'язують із занепадом кількох могутніх цивілізацій у Східному Середземномор'ї https://focus.ua/static/storage/originals/3/63/016eadec5a033fc73bd2d1bdbcfe8633.jpg Стела Мернептаха Монументальні написи, створені за часів правління фараонів Мернептаха та Рамзеса III, описують битви проти ворогів, зокрема груп, що прибували морем https://science.focus.ua/uk/nauka/763059-vcheni-doslidili-povedinku-kitovih-akul-u-comu-dopomogli-kameri 2026-08-01 https://focus.ua/static/storage/originals/3/02/ddaf43d7e59eec8b973535d2b7052023.jpg Вченим вдалося дослідити поведінку китових акул за допомогою камер Китова акула https://focus.ua/static/storage/originals/a/ca/1269bd3f7bb6ddbdcbbb2c66ce6a4caa.jpg Китова акула Китові акули можуть досягати довжини 18 метрів, що робить їх найбільшими рибами на Землі https://focus.ua/static/storage/originals/3/8f/848aeef00c0d03de706624ca9e0eb8f3.jpg Фото китової акули Попри свої розміри, китові акули виживають, фільтруючи дрібну здобич, таку як планктон, криль та ікру риб